Спецпроект RAU і robota.ua: як змінився ринок праці в рітейлі з квітня-2022 по серпень-2023

Під час проведення RAU Expo 2023 Асоціація рітейлерів України та онлайн-платформа з пошуку роботи в Україні robota.ua представили чергове дослідження про те, як змінився попит і пропозиція на ринку праці в сфері роздрібної торгівлі за 17 місяців воєнних дій.

Результати дослідження “Виклики та динаміка ринку праці в рітейлі” представили широкому загалу керівник напрямку аналітики Retail Association of Ukraine Яна Єрмакова та маркетинг-директор robota.ua Юлія Далібук. Зокрема, вони з цифрами в руках показали як відновляється ринок праці в Україні загалом, та яка динаміка вакансій спостерігається в різних галузях рітейлу з урахуванням регіонального розподілу. А також продемонстрували: як змінилися пропоновані або запитувані зарплати, продуктивність дистанційної роботи тощо. Редакція RAU підготувала статтю за результатами дослідження.

Ринок праці в Україні активно відновлюється

За даними дослідження, загалом кількість вакансій на ринку праці України відновлюється. Якщо у березні 2022 року кількість вакансій впала до 7% від довоєнного рівня (січень 2022 року), то вже починаючи з квітня минулого року вона невпинно зростала й досягла 47% у грудні 2022 року. Тобто після різкого падіння на 93% за три наступні квартали ринок зміг відновитися на 40%. Ця динаміка зберігалась і впродовж 2023 року, і вже в серпні 2023 року зафіксовано 86% вакансій від довоєнного рівня. І є всі підстави сподіватися, що так буде й надалі.

У регіональному розрізі серед лідерів по кількості наявних робочих місць безперечним лідером є Київська область (34 023 вакансій). У першу п’ятірку також входять Львівська (7395), Дніпропетровська (7278), Одеська (5828) та Харківська (4103) області. Створення нових робочих місць йде по всіх без винятку регіонах і початок нового бізнес-сезону у вересні лише стимулюватиме цей процес.

Цікаво, що шукають роботу так само найбільше в столичному регіоні (65 210 резюме), але вже на другому місці виявилася Дніпропетровська область (17 007), обігнавши Львівський регіон (14 935), а в Харківській області (14 310) шукачів роботи більше ніж в Одеській (12 818). Причому в Київській та Харківській областях кількість резюме дещо впала у порівнянні з попередніми періодами. Але в будь-якому випадку, як бачимо, кількість резюме перевищує кількість вакансій щонайменше вдвічі. Найбільш збалансованою виглядає ситуація у Чернівецькій та Закарпатській областях.

Порівнюючи кількість вакансій і резюме з «ковідним» 2020 роком, бачимо у другому кварталі 2022 року найнижчу кількість вакансій. Також на графіках добре видно скорочення кількості резюме у минулому році через евакуацію багатьох людей за кордон.

Зміни на ринку праці в рітейлі за 17 місяців війни

За даними опитаних в ході дослідження 853 компаній зі сфери торгівлі, які мають загалом близько 30 000 вакансій, динаміка ринку праці в рітейлі виглядає дуже схоже на загальноукраїнську картину. З тою відмінністю, що провал на початку був не таким сильним: якщо взяти 21 лютого 2022 року за базовий період (100% вакансій), то вже 28 лютого 2022 року кількість вакансій у рітейлі зменшилася до 58%, а у квітні 2022 року вона досягла найменшої кількості – 17% від довоєнного рівня. Уже починаючи з травня 2022 року кількість вакансій у сфері торгівлі невпинно зростала та досягла 31 липня 2023 року 89% від довоєнного рівня.

Як видно на графіках, відновлення рітейлу було більш стабільним та плавним відносно всього ринку праці. Так, коли наприкінці минулого року кількість вакансій загалом пригальмувала на рівні 47-48%, кількість вакансій у рітейлі впевнено продовжувала збільшуватись. Й наразі вже на 3% більше за середній показник по всьому ринку праці в Україні.

Конкуренція за місце роботи падає

Співвідношення кількості кандидатів (не плутати з кількістю резюме) та вакансій в рітейлі теж поступово змінюється на краще. Якщо на початку повномасштабної війни цей індекс у березні 2022 року сягнув позначки 24,3, то вже у квітні він скоротився наполовину, а до кінця минулого року поступово скоротився до значення 4,9 у грудні, тобто став уп’ятеро менше. В 2023 році тенденція продовжилася й у серпні співвідношення кандидатів до наявних робочих місць складало вже 3,7. Це дуже обнадійливий показник, хоча він і досі удвічі більший за довоєнні 1,3-1,6.

Різке скорочення кількості вакансій весною минулого року при відносно сталому числі кандидатів і призвели до такої шаленої конкуренції – 24 людини на місце. По мірі збільшення робочих місць падала й конкуренція, тому наразі можна казати, що поступово ситуація знову повертається до «ринку кандидата», коли пошукачі починають диктувати свої умови роботодавцям. Це в значній мірі співпадає з тенденціями на всьому ринку праці, де на початку 2022 року було два-три кандидати на посаду, а зараз  близько чотирьох.

Галузевий розподіл кадрів

У міру відновлення кожної сфери рітейлу зростала й потреба у фахівцях. Як і раніше, переважна більшість вакансій наразі знаходиться у продуктовому рітейлі. Так, ще у квітні минулого року питома вага вільних робочих місць у FMCG-операторів складала 31,5% всіх вакансій в рітейлі. Тільки за січень-серпень 2023 року ця частка виросла на 0,8%, склавши вагомі 38,1%. Відкриття нових магазинів або відновлення роботи торгових точок на звільнених територіях, де потреба у товарах першої необхідності в пріоритеті, закономірно сприяла попиту на нових працівників.

Аналогічно додавалися вакансії у сфері торгівлі побутовою технікою та електронікою, частка яких приросла в 2023 році з 16,8% до 17,1%. В цьому році також збільшилася частка вакансій в секторах торгівлі одягом та взуттям (+0,1%) та drogerie (+0,2%). Проте порівняно із кількістю вакансій у квітні минулого року це приблизно на чверть менше. Тобто рітейлери за цей період значною мірою втамували попит на персонал. Зменшення кількості вакансій спостерігалося на ринку торгівлі зоотоварами (-0,4%), меблями (-0,3%), спортивними та фармацевтичними товарами, де падіння частки вакансій у 2023 році склало по 0,2%.

Цікаво, що саме фармацевтичний ринок показує найбільшу динаміку розвитку – тільки за січень-липень цього року було відкрито 405 аптек. Здавалося б, ситуація має розвиватися за сценарієм продрітейлу. Фахівці в robota.ua мають таке пояснення цього феномену. По-перше, власники аптек можуть шукати персонал через інші канали, а не тільки на профільному сайті, а по-друге, існує можливість набору на одну вакансію декількох працівників, яких потім розподіляють по новим аптечним закладам мережі.

Регіональний розподіл кадрів

Розглядаючи регіональний розподіл вакансій у різних галузях торгівлі, видно, що в Києві та Київській області зосереджена основна маса вакансій у FMCG-рітейлі (31,2%) та зафіксована динаміка їх приросту за сім місяців 2023 року– на 1,8%. Наразі трохи більша потреба в працівниках продовольчих мереж відчувається в Дніпропетровській та Одеській областях, де частка вільних робочих місць складає 9,8% та 4,5% відповідно. У всіх інших регіонах кількість вакансій або лишається незмінною або трохи скоротилася, як от Львівській області, де наразі зосереджено 18,4% всіх вакансій продрітейлу.

У сфері торгівлі одягом та взуттям найбільше пожвавлення (+1,8%) помітне лише у Львівській області, де зосереджена майже п’ята частина всіх вакансій даної сфери. Столичний регіон має третину всіх вакансій, проте тенденція на їх збільшення фіксується на рівні +0,8%. Збільшення потреби у фахівцях фіксується в Дніпропетровській та Черкаській областях, але це лише 6,2% та 3,5% всіх вакансій відповідно. У більшості регіонів також фіксується спад кількості вакансій.

Невелике збільшення числа вакансій в окремих категоріях рітейлу, як от попит на фахівців з продажу зоотоварів, спостерігається переважно на заході України. У лідерах Івано-Франківськ (+1,4%), Львів (+1,3%) та Київ (+1,2%). Так само попит більше на Закарпатті. Причому столичний та львівський регіони разом забезпечують половину попиту на таких фахівців.

Найбільша концентрація вакансій у сфері торгівлі спорттоварами фіксується, окрім Києва та Львова, в Дніпропетровській та Одеській областях. Проте динаміка приросту помітна тільки у Львові, Києві та Чернівцях. А найбільший спад якраз фіксується в Одеській (-1,3%), Дніпропетровській (-0,8%) та Івано-Франківській областях (-0,9%) від загального числа таких вакансій.

Регіональний розподіл попиту на кадри в секторі торгівлі побутовою технікою та електронікою майже не змінився з квітня минулого року. Хоча основний попит, як і раніше, зосереджено в столиці, у Львові та Одесі. Причому Київ та Львів продовжують нарощувати свою частку попиту на кадри. Якраз у цій царині вони змагаються практично на рівних як за динамікою приросту (1,6-1,7%) так і часткою від всіх вакансій даної сфери. Потроху також збільшується активність у Запоріжжі, де вже зосереджено 2% вакансій. Найменша частка вакансій наразі є в Хмельницькому та Херсонському регіонах – всього по 0,5%.

Так само стабільність ринку праці демонструє торгівля будматеріалами. Найбільший приріст у 2023 році на рівні 2,7% показав Київ, де зосереджено вже більше 35% всіх вакансій даної сфери. Львівська область – на другому місці за динамікою (1,9%), тут зафіксовано 14,1% вакансій. Поступово збільшується кількість вакансій в Івано-Франківській області, а в інших місцях майже скрізь бачимо спад, як от в Дніпрі, Тернополі, Одесі.

Зацікавленість у фахівцях з продажу меблів так само як і в сфері будматеріалів лишається у Львові та Києві. Причому тут Львівська область на першому місці за динамікою попиту в 2%, що вдвічі більше ніж в столиці. Хоча Київ та околиці займають вже 42,5% всіх вакансій даного напрямку, Львів теж впевнено нарощує свою частку (18%). В усіх інших регіонах приросту немає, а більш-менш помітна частка вакансій присутня в Одесі та Дніпрі.

Цікаво, що Київ та Львів лишаються основними центрами тяжіння попиту на кадри сфери drogerie. Відповідно, тільки тут є приріст вакансій, причому Львів попереду з позитивною динамкою в 1,9% проти 1,5% в столиці, хоча остання займає левову частку всіх вакансій даної сфери 28,6%. В інших регіонах – без змін або продовжується спад.

Ситуація в торгівлі фармацевтичними товарами та drogerie виглядає дуже схоже. Приросту вакансій майже не відбулося. Максимальні показники позитивної динаміки – в столиці, тут сектор фарма додав 3,1%. У Львові відповідно на 0,4% більше. В цьому році також помітно збільшилася динаміка та відповідно й частка вакансій у Чернігівській області: з 0,9% до 3,1%.

У яких спеціалістах збільшилась потреба

Перелік найпопулярніших професій в секторі роздрібної торгівлі показує, що найбільш затребуваними тепер є три категорії: продавець-консультант, касир та вантажник. Проте ще на початку 2023 року на перших місцях за попитом були водії та вантажники. Зокрема, з квітня минулого року потреба у вантажниках настільки зросла, що перевищила частку вакансій продавців-консультантів та майже зрівнялася з водіями. Але інші категорії вакансій теж постійно зростали. Тому вже станом на серпень 2023 року кількість вакансій продавців-консультантів сягнула 94% від довоєнних показників, що більше на 36% за показники на початку року і вивело цю професію в топ запитів. Більшими темпами за сім місяців збільшувався тільки попит на касирів (+38%).

Попит на вантажників та водіїв теж продовжував відновлення і станом на серпень 2023 року досяг відмітки у 85% та 84% відповідно довоєнного рівня. Наразі найменше затребувані мерчендайзери (48%), але й тут динаміка попиту позитивна (+22%). Цікаво, що наразі є тільки 52% вакансій для керівників, але з початку року їх затребуваність збільшилася на 31%.

Працюють майже всі

Якщо у квітні 2022-го повним складом працювали 57% компаній, то у серпні 2023 року відсоток таких компаній підвищився до 96%. З початку року цей показник покращився на 8%. Наразі вже немає такого явища як скорочені години роботи і всі без винятку опитані компанії працюють повний день.

Якщо на початку війни 19% компаній скоротили до 10% співробітників, то тепер таких не більше 1%, а тих, хто скоротив близько половини персоналу, немає зовсім. Так само кількість тих, хто планує скорочення, впала в десять разів порівняно із квітнем минулого року. Варто зазначити, що під скороченням мається на увазі перш за все «заморожування» певних вакансій, а не звільнення працівників.

Як змінилися умови роботи

Оптимізація чисельності персоналу закономірно збільшила навантаження на тих, хто залишився працювати. Відповідно весь минулий рік кількість працівників магазинів та аптек, які не відчули суттєвого збільшення навантаження, не перевищувала 18%. Тепер же таких цілих 60%, тобто за сім місяців їх частка виросла на 42%. В результаті значно поменшало тих, хто був змушений працювати більше: якщо на початок 2023 року таких набралося аж 56%, то тепер їх частка всього 38%. Тобто напруга в роботі, що накопичувалася весь минулий рік, почала спадати. Водночас майже не стало тих, хто вимушено працював значно більше та значно менше.

При цьому більше третини офісних працівників робили свою справу у довоєнних об’ємах і лише 5% стали працювати значно більше. Наразі кількість нормально працюючого персоналу в офісах вже майже 80%. Проте й тут поменшало тих, хто каже про зменшення навантаження, а 16% відчули помірне збільшення кількості роботи. Тобто йде впевнена нормалізація роботи галузі.

Дистанційна праця

Специфіка рітейлу не дозволяє перевести всіх на режим віддаленої роботи. Але як показують дані дослідження, певні зміни під час війни стали можливими, і частка тих, хто працював безпосередньо в магазині або офісі скоротилася й становила 65% від довоєнної кількості. Проте поступово людей вдалося повернути на робочі місця і станом на серпень таких вже було 84%. Відповідно скоротилася кількість «віддалених» співробітників з 31% до 15% у минулому році й наразі дистанційно задіяно лише 11% співробітників. Всі інші працюють у гібридному режимі, але їх кількість не перевищує 1-3%.

Виплата зарплати

Війна погіршила фінансовий стан справ у багатьох рітейлерів. Відповідно у квітні минулого року зберегти довоєнні оклади та стабільність виплат змогли 36% з 853 компаній. Впродовж 2022 року вдалося поступово покращити стан виплат і на початок цього року вже 68% рітейлерів справно платили персоналу. Проте за сім місяців цей показник впав на 15%, що може пояснюватися різким збільшенням частки роботодавців, які підвищили оклади працівникам. Таких цьогоріч стало на 26% більше. До речі, цей тренд прослідковується не тільки в рітейлі. Також майже не залишилося тих, хто виплачує кошти не повністю. Хоча є ще 4% компаній, що не мають змоги взагалі платити зарплатню персоналу.

Тренд на підвищення зарплат призвів до того, що по всіх 12 найпопулярніших вакансіях є збільшення виплат порівняно із довоєнними. Найціннішими виявилися товарознавці, розмір виплат яким став на 27% більше. В топі індексації опинилися також керівники магазинів (+25%) і адміністратори (+22%). Інші категорії робітників можуть розраховувати на підвищення платні на 5-18% в залежності від фаху.

Проте очікування більшості кандидатів значно вищі. Ті ж товарознавці хочуть отримувати в середньому на 26% більше, ніж їм пропонують (20 429 грн проти 16 100 грн), синхронно з роботодавцем оцінюючи здорожчання своїх послуг на 6%. Водії, навпаки, готові вже «скинути» 7% від бажаного розміру окладу, проте й роботодавці не хочуть платити більше, формуючи розрив майже у 9000 грн між бажаннями та реальністю. Більше можливостей домовитися у маркетологів, де є зустрічний тренд: зменшення запитів на 5% і збільшення пропозиції на 2%.

Водночас цікаво бачити як дефіцит продавців-консультантів підняв пропозицію роботодавців на 14% при збільшенні апетитів персоналу всього на 11%. Натомість IT-спеціалісти з початку року підняли свої запити аж на 17% при готовності рітейлерів накинути лише 9%.

Додаткові блага

Окрім заробітної плати роботодавці інколи пропонують різноманітні додаткові стимули та пільги. Зокрема в рітейлі більше чверті компаній практикують бонуси та премії, що відповідає загально ринковим трендам. Також роботодавці пропонують безкоштовне навчання (21%), знижки на власні товари чи послуги (18%). Цікаво, що майже 12% компаній пропонують як додатковий бонус опцію регулярного перегляду зарплат, майже стільки ж вважають бонусом корпоративні заходи. Блекаути наразі призвели до появи ще одного виду заохочення – офіс з генератором. Цю опцію використовують майже 5% опитаних.

Працевлаштування ветеранів

Як показало опитування 346 компаній, 88% роботодавців готові брати на роботу ветеранів війни, але реально з цим зіткнулися тільки половина.

При цьому незалежно від державних програм більше половини опитаних компаній готові надавати підтримку ветеранам роійсько-української війни. Вони планують комплексно підтримувати найнятих співробітників ветеранів, інвестуючи в їхнє навчання, перекваліфікацію, психологічну підтримку, розвиток soft і hard skills. Тільки 6% вважають це завданням держави.