Міжнародні компанії Visa та MasterCard не відступають від ідеї підняття вартості власних послуг під час війни

Асоціація рітейлерів України вкотре звертається до влади, міжнародних платіжних систем MasterCаrd та VISA, а також до українських банків з проханням не підвищувати ставки інтерчейндж (еквайрингу) до кінця дії воєнного стану.

Згідно повідомлень від фінансових установ, які надходять до бізнесу, з 1 липня 2023 року ставка інтерчейндж підвищиться до 0,9%. Відповідно, зросте і комісія за еквайринг, яку сплачує бізнес за кожну безготівкову операцію банкам та платіжним системам.

Наразі український бізнес виснажений і не має вільних коштів, щоб закласти  підвищену вартість інтерчейндж (еквайрингу) у свої витрати. Йдеться про сотні мільйонів гривень додаткових витрат на рік.

Головним і небажаним наслідком цих змін стане зростання цін на товари для українців. Український бізнес вважає, що поточний рівень ставки інтерчейндж на рівні 0,7% є економічно обґрунтованим та компромісним для всіх сторін. Це дозволяє рітейлерам не збільшувати свої витрати та стримувати зростання цін, а банкам та платіжним системам заробляти на наданих послугах з еквайрингу.

Окрім того, українські рітейлери просять – не застосовувати умови Меморандуму між платіжними системами та Національним банком, який було підписано у липні 2021 року, до закінчення воєнного стану. Цей документ передбачав графік зміни ставки інтерчейндж до липня 2023 року. Меморандум, до якого сьогодні апелюють міжнародні платіжні системи, був підписаний в умовах мирного часу. Він не враховував обставини, у яких українці та бізнес перебувають вже другий рік повномасштабної війни. Отже, питання відновлення дії Меморандуму та передбаченого графіку повинно відбуватись не раніше, ніж скасування в країні воєнного стану.

В умовах війни є незрозумілою така позиція глобального бізнесу, частки якого в Україні становлять близько 99,4% ринку (45,5% Visa Inc. та 53,9%  MasterCard Inc. відповідно), при цьому, ці компанії майже не постраждали під час війни, оскільки є глобальними гравцями, зокрема: чистий прибуток Visa Inc. за 2022 рік складає – $14,96 млрд, а чистий прибуток MasterCard Inc. – $9,93 млрд.

За наявною інформацією, наразі для затягування часу підписанти Меморандуму готують додаткову угоду з метою її подальшого узгодження, а отже, зниження ставок еквайрингу не відбудеться взагалі або відбудеться не раніше ніж через три місяці, що для українського бізнесу є критичним.

Намагання укласти додаткову угоду до даного Меморандуму, враховуючи, що до цього зниження ставок відбувалось без підписання таких додаткових угод, свідчить про пряме бажання міжнародних платіжних систем підвищити ставки інтерчейндж та еквайрингу як для малого, так і для великого бізнесу вже з 1 липня 2023 року.

Під час останньої зими українські торгові компанії інвестували значні кошти в купівлю генераторів, старлінків для повноцінної роботи при відсутності електроенергії. Наразі йде великий процес з відновлення роботи магазинів на деокупованих територіях. Ці додаткові витрати рітейл покладає на власні капітальні інвестиції. З початку війни був максимально збережений рівень роздрібної націнки на довоєнному рівні, а на соціальні товари роздрібна надбавка залишається регульованою в розмірі не більше 10%. Фінансові компанії можуть також у поточних умовах оновлювати своє програмне забезпечення та платіжну інфраструктуру (РОS-термінали) за рахунок комісійних прибутків, а не коштом громадян. 

Сьогодні головним завданням українського бізнесу є взаємопідтримка та допомога один одному. Рітейл забезпечує населення продуктами та товарами, банки та платіжні системи – фінансовими послугами. У наших спільних інтересах не ускладнювати і так непросте становище українських громадян за рахунок зростання цін та розгортання інфляції.

Також українські рітейлери просять Офіс Президента України, Кабінет міністрів України та Національний банк України втрутитися у ситуацію. Адже вже тривалий час її не вдається врегулювати ринковими методами. Ринок платіжних послуг є монополізованим двома платіжними системи, тож для українських підприємців немає жодної альтернативи для пошуку інших компаній, які б забезпечили надання цих послуг.

Український бізнес не вимагає безоплатного обслуговування за фінансові послуги. Рітейлери наполягають, щоб фінансові установи враховували ситуацію в нашій країні та можливі наслідки для українських громадян. Тим більше, наразі вартість еквайрингу та ставки інтерчейндж в Україні попри війну і так вища за європейські показники. Війна – це не час для економічних змін, які можуть додатково вдарити по платоспроможності населення та бізнесу.