RAU Expo 2025: аналітика ринку нафтопродуктів в Україні

В ході сесії «Аналітика», яка відбулася на RAU Expo 2025, під модерацією керівниці відділу аналітики Асоціації ритейлерів України Яни Єрмакової, було презентовано спільний аналітичний проєкт “Тенденції розвитку ринку ритейлу, вектори, ключові маркери 2024-25”. Ярослав Старовойтенко, президент Нафтогазової асоціації України, виступив з презентацією: “Динаміка паливного сектору АЗС”. RAU підготувала ключові тези дослідження.

Баланси нафтопродуктів 2020-24 та прогноз на 2025 рік.

Як видно на графіку 2020-21 роки відзначалось зростання споживання. Тоді як в 2022-му в рік повномасштабного вторгнення було різке падіння до 8,8 млн тонн.

У 2023-му споживання вийшло на показники в 10,5 млн тонн, а у 2024 році зберіглися майже ті самі показники.
З огляду на поточну динаміку цього року – можна спрогнозувати невеликий спад споживання. Це все обумовлено окупацією територій, міграцією, зменшенням кількості промислових споживачів. В розрізі часток – відзначаємо невелике зростання попиту на бензини і ДП та зниження попиту на СВГ.

Більшість нафтопродуктів (58%) реалізується через мережі АЗС, на промислове споживання припадає 42% загального балансу.
Природньо більшість бензинів та скрапленого газу – це реалізація на АЗС, а ДП – промисловість.

2022 рік. Рік повномасштабного вторгнення став роком викликів для наливного ринку. Я переконаний, більшість пам’ятає «сухі» АЗС, а також шалені черги на автозаправних станціях тих мереж, які змогли працювати в той складний час у тих неможливих умовах. В питаннях постачання нафтопродуктів Україна завжди була імпортозалежною. Переважна більшість нафтопродуктів завозилось з 2-3 країн.

На графіку ми порівняли джерела імпорту в 2021 та 2024 роках. Українським компаніям за калька місяців 2022 року вдалось, на мою думку, неможливе: фактично це побудова нових логістичних маршрутів в надкороткі терміни. І це не просто складна логістика. За кілька місяців були знайдені нові джерела постачання в Європі і світі. На діаграмі видно, як гегемонія кількох держав фактично була зруйнована за кілька місяців. Україна не імпортує пальне з білорусі, росії та Казахстану. Ринок став повністю диверсифікованим.

Так само великих змін зазнали транспортні ланцюжки. Якщо в 2021 році більше 80% ПММ завозились залізницею, то зараз це 37%.

Я коротко розповім про оптову частину паливного ринку, давайте поговоримо з чого складається роздрібний сегмент. На діаграмі зображено топ-10 мереж за часткою роздрібного ринку в 2024 році. Ринок дуже, дуже конкурентний. Кожна з мереж має свою стратегію, свою ефективність, своїх прихильників. Безумовно, в 2025-му матимемо іншу картинку. З грудня 2024 року мережа ANP, фактично перестала працювати і АЗС вже півроку стоять «сухі». То ж її обсяги перерозподіляться між іншими мережами.

Трошки загальною інформації про роздрібний ринок.

Станом на грудень 2021 року в Україні було майже 7700 АЗС, натомість вже в грудні 2024-го їх було трошки більше 6000. Основний чинник – бойові дії. На слайді відображено динаміку кількості АЗС в прифронтових та окупованих регіонах за період 2021-24 роках. Ще одним чинником, який, на нашу думку, вплинув на кількість АЗС – запровадження авансової сплати податку на прибуток з АЗС. Про це поговоримо трошки пізніше.

Загалом сплачено майже 170 млрд грн до бюджету. З чого складається це «пиріг»: це акциз – 92,8 млрд, ПДВ – 60,17 а також операційні податки – 15,7 млрд грн.

І, якщо з акцизом та ПДВ – більш-менш зрозуміло: це, так звані, «імпорті податки». Тобто, податки, які сплачує суб’єкт господарювання при здійсненні митного оформлення, то по сплаті операційних податків (а це податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір +пдв) є питання.

Дуже важко порахувати тінь, важко порахувати те, що приховують.

Традиційно, коли ми говоримо про тінь на ринку нафтопродуктів, ми говоримо про три складові, які тісно переплетені між собою: махінації з податками (скрутки ПДВ, фіктивне заниження прибутку, ЗП в конвертах); нелегальні АЗС; нелегальне виробництво.

Для оцінки податкової ефективності українських мереж АЗС та з метою ідентифікації неплатників експерти використовують індикативний показник податків на літр реалізованого пального. На графіку ми порівняли податкове навантаження компаній, які входять до Нафтогазової асоціації та інших операторів.

В 2024 році держава звернула на одну цікаву особливість на роздрібному ринку в Україні: переважна більшість АЗС були не прибуткові. Тобто, роками продають пальне, натомість звітують про нульовий прибуток, відповідно, не сплачуючи взагалі податок на прибуток. Ну це ж нонсенс. Суб’єкт господарської діяльності провадить діяльність якраз для отримання прибутку, а якщо із місяця в місяць, із року в рік така діяльність є неприбутковою і суб’єкт не закриває такий бізнес – виникає питання. А з 15,7 млрд грн операційних податків, які сплатили паливні компанії в 2024 році, майже 20% – це податок на прибуток. Але виходить, що хтось сплачує, а хтось «показує» збитки.

Ще одна складова – це зарплати в конвертах. На графіку приведено порівняння рівнів офіційних окладів компаній, які входять до НАУ та інших операторів. Ну не буває так, щоб на одному ринку платили зарплати в 20+ тисяч і 10 тисяч. Ну дуже велика різниця. І одразу друге питання, яке виникає: якщо частину з/п доплачують у конвертах, то це яка шалена кількість готівки потрібна? І де її брати? Як ви бачите, навіть в рамках 2024 року тренд на зростання. І тут дві причини: податкова почала активніше працювати з цим питанням; одним із критеріїв для бронювання співробітників стала офіційна зарплатня.

Другий блок – нелегальні АЗС. З 2019 року НАУ створила інтерактивну відкриту для кожного карту-сайт, де можна повідомити про такі АЗС. Ми говоримо про об’єкти роздрібної торгівлі пальним, які мають ознаки порушення містобудівного та/або фіскального законодавства. В 2019 році, коли ми вперше почали звертати увагу держави на цю проблему, ми фіксували майже 1500 таких об’єктів, станом на весну 2025-го ми відмічаємо трохи більше 400. І якщо раніше лідером був Київ та область, то останні кілька років лідером є Львівський регіон. І це попри роботу податкової, БЕБ, Національної поліції, місцевих адміністрацій. Дуже низький фінансовий поріг входу в цей, так би мовити, бізнес і можливість маніпулювати прогалинами в законодавстві. Саме на таких об’єктах відбувається перший крок у махінації. Коли паливо продається за готівку окремо, а документи на це пальне – окремо. Це відбувається завдяки втручанню в роботу каси, заміні форми оплати у фіскальному чеку з готівки на безготівку, торгівлю поза касовим апаратом.

Ось приклад того, що ми називаємо ознаки порушення містобудівного законодавства. Не можна поставити єврокуб чи бочкуз колонкою і назватись автозаправною станцією.

Нелегальне виробництво. Міні-НПЗ.

До повномасштабного вторгнення ми відмічали більше 20 об’єктів, на яких було наявне обладнання для перегонки газового конденсату (основна сировина) в нафтопродукти. Як правило таке «некондиційне» пальне вводиться в обіг не як моторне паливо, а в якості різноманітних розчинників або суміші вуглеводнів, а іноді і взагалі реалізується виробниками «за готівку». Потім воно реалізується як через мережі АЗС, так і промисловим споживачам. Це в свою чергу приводить до несплати акцизного податку та ПДВ. Частина таких об’єктів була відпрацьована правоохоронцями, частина знищена ударами агресора. Тому тут на слайді не буде ні адрес, ні приблизних локацій. Станом на зараз працює близько п’яти підприємств, обсяг продукції яких можна оцінити в 5-10% ринку.

Перспектива сплати податків за умови легалізації тіньового сегменту в 2025 році.

На діаграмі зображено факт сплати операційних податків, а також прогноз від детінізації. Як бачите, оціночно можна казати про додаткові 7 млрд грн надходжень до бюджету.

Враховуючи підвищення ставок акцизів на пальне з січня 2025 року, незначне падіння ринку та детінізацію – паливний ринок може дати в бюджет України в 2025 році більше 213млрд гривень (а це більш ніж на 40млрд грн більше ніж в 2024 році) . Кожна з яких іде на підтримку сил оборони.