Робота на генераторах: як перебої з електроенергією впливають на українських виробників та ритейлерів

Енергетична криза, спричинена російськими обстрілами, безумовно впливає на виробництво найрізноманітніших продуктів. Так, вартість бакалії може зрости на 5–15%, а, наприклад, молочки – на 30%.

Як виробники адаптуються до енергодефіциту, щоб зберегти бізнес та чому тут мало допоможуть генератори, розбиралося видання Forbes.

Робота на генераторах

Щороку Львівська майстерня шоколаду виготовляє близько 720 т продукції на своїй фабриці у Львові. Підприємство заживлене від трьох генераторів потужністю 30 кВт кожен. Вартість електрики від генераторів у 2-3 рази більша, ніж з мережі. Через це виробник намагається підлаштувати виробничі цикли під відключення, щоб користуватися альтернативними джерелами живлення якомога менше. Періодична робота на генераторах поки що не впливає на кінцеву вартість продукції, але цілком можливо, що в компанії будуть коригувати ціни, якщо збільшиться частота й тривалість відключень електроенергії. У собівартості продукції Львівської майстерні шоколаду електроенергія займає 3%, але ця частка може зрости щонайменше вдвічі, якщо період роботи на генераторах зросте.

З цією проблемою стикнулись усі харчові підприємства України. Так, співзасновник групи компаній Хлібодар Борис Шестопалов підтверджує, що генератори недоцільно використовувати для повного циклу виробництва. Їх вмикають, щоб не залишати продукцію в печі або для відвантаження готового товару. У собівартості хлібної продукції електроенергія складає близько 5%. Дефіцит електрики лише одна з багатьох проблем виробників хліба, на ціну виробів також впливає дефіцит критично важливих працівників і зростання вартості зерна, каже директор хлібзаводу Київхліб Юрій Дученко. Ці чинники вже збільшили собівартість виробництва хліба на 10%, а найближчими місяцями він подорожчає ще на 20%.

Молочна галузь чи не найбільше страждає від аварійних відключень, адже молоко потрібно зберігати при низькій температурі, для чого потрібне безперебійне постачання електрики. Як пояснює голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський, паливно-енергетичні витрати у структурі собівартості молочки становлять близько 8-10%, однак є модернізовані підприємства, де цей показник знижено до 3%. Перехід молочки на генератори, безумовно, вплине на ціни для споживачів. За його прогнозом, спочатку здорожчання сягне 10%, а до осені – 25–30%.

Генерація ціни

Українські ритейлери підтверджують ріст цін на продукти через певні проблеми у виробників. Так, у червні-липні рибні консерви, соняшникова олія, майонез у найбільшій українській продуктовій мережі АТБ подорожчають на 5-15%. Серед причин у прес-службі називають перебої з електрикою, девальвацію гривні, здорожчання логістики.

В Auchan фіксують зростання цін на хліб та цукор, що спричинено зупинкою деяких виробництв в очікуванні стабілізації в енергетиці. Як каже директор з продажів Auchan Україна Сергій Федоровічев, також перебої зі світлом впливають на своєчасність виробництва соків та напоїв, проте критичної ситуації в мережі немає.

В мережі Varus поки що не бачать зміни цін через енергокризу, але ритейлер скоротив пропозицію в категорії фреш та ультра фреш, адже такі продукти швидко псуються.

Fozzy Group теж поки що не змінює ціни, але прес-служба компанії визнала, що невеликі локальні підприємства, які не мають генераторів, скоротили поставки.

Вихід із ситуації

Єдиним виходом із ситуації, що склалася, виробники продуктів вважають досягнення максимальної автономності. Зокрема, до кінця 2024 року Хлібодар хоче стати максимально автономним від централізованого електропостачання. Це буде комбінація сонячної, вітрової генерації і газових когенераційних установок. Кондитерський дім Вацак у середині лютого 2024 року запустив дві газові установки від чеської компанії RSE, потужністю 1 МВт кожна. Незабаром компанія отримає ще дві газові установки по 1,5 МВт кожна, власна потужність складе 5 МВт.