Працювати разом: яким має бути партнерство між рітейлерами і державою під час війни та післявоєнного відновлення

Під час панельної дискусії на RAU Expo-2023 представники рітейлу обговорили з представниками влади питання відбудови та адаптації ринку, гармонізації всіх процесів, де повинні бути задіяні бізнес та держава.

В ході панельної дискусії “Партнерство між рітейлерами та державою для економічного відновлення після війни” в рамках RAU Expo-2023 заступниця міністра економіки України Надія Бігун, директор GR-напрямку Fozzy Group Ірина Дячук, керівник GR-напрямку BGV Group (мережа КОЛО) Артур Мартиненко та комерційний директор Auchan Україна Алла Ковалевська обговорили найбільш ефективні механізми державної підтримки для стимулювання рітейлерів у відновленні економіки після війни та забезпечення соціальної стабільності. Зокрема мова йшла про те, як рітейлери можуть залучати державу до спільних проектів та ініціатив для прискорення процесу відновлення та стимулювання споживчої активності. Модерував сесію – керівник напрямку GR Асоціації рітейлерів України Олексій Француз. RAU представляє основні тези.

Наздогнати Європу

За словами заступниці міністра економіки України Надії Бігун, в 2022 році ВВП України скоротився на 29,2%. В цьому році падіння не спостерігається, навіть є невелике збільшення – на 2,2%. Для порівняння: у 2021 році ВВП додав приблизно 3,5%. У рамках відновлення Україні потрібно приблизно десятиріччя, аби повернутись до довоєнного рівня. Однак навіть такі показники ВВП все одно будуть означати, що Україна найбідніша серед європейських країн, тому входити у європейську родину буде дуже важко. Вочевидь, відновлення буте йти в достатньо складних умовах. З іншого боку це забирає зайві застереження для впровадження того, чого не робили раніше. Щоб наздогнати інші країни Європи, де ВВП зростає в середньому на 3% в рік, Україні треба створювати продукт з доданою вартістю, оскільки наразі Україна здебільшого є сировинною країною.

Найпотужнішим бізнесом до війни були аграрії. «Тому ми повинні фокусуватись на створенні продукції з доданою вартістю. В свою чергу Мінекономіки буде виділяти ресурси для створення такого продукту всередині країни. Також міністерство буде фокусуватись на тому, щоб українські компанії розвивались на внутрішньому ринку, а потім виходили на зовнішні”, – вважає Бігун.

Стратегія на майбутнє

В Мінекономіки кажуть, що у держави є стратегія на найближчі роки, оскільки в умовах війни складно розробляти плани на десятиріччя. Зокрема, передбачено 50 млрд євро західної макрофінансової допомоги на наступні чотири роки і на базі цієї допомоги Україна створить план, в якому будуть визначені основні пріоритети, зокрема на реформи, а також з цієї суми 10 млрд буде виділено на розвиток бізнесу. Серед напрямів: аграрії, енергетика, IT, переробка тощо.

Директор зі зв’язків з урядом Fozzy Group Ірина Дячук розповіла, що саме бізнес приймає участь у формуванні державної політики. Коли держава чує бізнес та співпрацює з ним, це дає результат. Для прикладу, коли почалось повномасштабне вторгнення саме тісна співпраця бізнеса з державою допомогли рітейлу вистояти.

GR-директор КОЛО Артур Мартиненко додав, що своєчасна та постійна комунікація держави і бізнесу допомогли налагодити логістику та забезпечити подальшу роботу торговельних мереж, тому гравцям ринку вдалось гарантувати продовольчу безпеку. Рітейлери регулярно зустрічались із представниками уряду та обговорювали різні питання, а уряд постійно був на зв’язку і допомагав вирішувати різні питання. Надалі рітейлери сподіваються, що плідна подальша співпраця бізнесу та держави продовжиться, зокрема будуть створені ефективні інструменти взаємодії.

Інструменти взаємодії

За словами заступниці міністра економіки України Надії Бігун, держзамовлення та закупівлі – один із інструментів співпраці з бізнесом, а також це підтримка ринку. Також Україна повинна виробляти більше продуктів з доданою вартістю і для цього держава надає гранти для запуску своєї справи. Ще одним з викликів на майбутні роки є повернення людського капіталу в країну. Чим ближче Україна стає до ЄС, тим більше тут будуть потрібні кваліфіковані кадри. При цьому після закінчення війни, за прогнозами, буде близько 2 млн працездатних ветеранів і це велике питання, як Україна буде їх повертати в економічне життя.

Держава видає гранти для самозайнятих осіб, ветеранів та гранти на закупівлю обладнання, зокрема для переробки. Загалом за рік видано 7000 таких грантів на суму 4,7 млрд грн. Це допомогло згенерувати 20 000 робочих місць. Найбільше цією програмою скористались релоковані підприємства, але пізніше держава буде фокусуватись на видачі великої кількості таких грантів людям на територіях, які найбільше постраждали через війну. Адже на звільнених територіях потрібно відновлювати економіку.

Ще один важливий інструмент – програма кредитування “5-7-9”, якою бізнес користується від початку повномасштабної війни. Через дорогі банківські позики програма “5-7-9” стала чи не єдиним інструментом. За даними Мінекономіки, станом на початок цього року 95% кредитів були видані саме в рамках цієї програми. Надалі вона буде змінюватись та фокусуватись на кредитування переробки, зокрема на деокупованих територіях. А також підтримці проектів енергоефективності.

Про співпрацю із виробниками

Як зазначила Надія Бігун, держава працюватиме над тим, аби більше українських товарів були представлені на полицях вітчизняних магазинів. Будуть напрацьовані відповідні інструменти, що дозволять рітейлу досягати взаємовигідних домовленостей із українськими виробниками. Зокрема, будуть задіяні інструменти факторингу задля своєчасного проведення розрахунків. Серед нових напрямків стимулювання бізнесу – розвиток індустріальних парків, де вже задіяно близько 65 суб’єктів, а також можливості компенсації бізнесу витрат при підключенні  до мереж.

В свою чергу рітейлери також будуть розвивати співпрацю з українськими виробниками і створювати вигідні умови для співпраці. Комерційний директор Auchan Україна Алла Ковалевська, зазначила, що підтримка українського виробника є основою для розвитку країни зараз і в майбутньому. Зокрема, в компанії діє спеціальна програма з підтримки невеликих крафтових виробників та фермерів, а також є програма розвитку великих відповідальних виробників. Для України практика відповідального виробника – це новий напрямок роботи, хоча в країнах ЄС вона досить розповсюджена. Вона базується на чотирьох критеріях:

• Продукція, яка має високу якість;
• Відповідальне ставлення до навколишнього середовища (викиди СО2, альтернативні джерела енергії, дбайливе ставлення до тварин на фермах);
• Соціальна відповідальність виробника (як у роботі з партнерами так і з власними працівниками);
• Сталий економічний розвиток.

Серед партнерів мережі є вже сім виробників, які добре себе зарекомендували. Вони, зокрема, проходять міжнародний аудит, є простежуваність виробництва продукції та відповідна сертифікація. Відтак позначка «Відповідальний виробник» на товарах в Auchan – це, перш за все, пропозиція, яка викликає довіру: смачні, корисні, простежуванні продукти, які вирощуються з повагою до навколишнього середовища та добробуту тварин. У таких компаній вже є можливість виходити на міжнародний ринок. В цьому Auchan вбачає свою місію по відношенню до місцевих виробників. Тому в планах на 2024 рік компанія хоче розширити це коло до 20 компаній, чиї товари будуть презентуватися в країнах присутності Auchan.

Водночас рітейлери сподіваються на збільшення державних закупівель, що дасть можливість бізнесу розвиватись. На думку директора зі зв’язків з урядом Fozzy Group Ірини Дячук, є ще кілька напрямків ефективної співпраці бізнесу з владою. Так, в країні відбувається цифровізація, але вона не на тому рівні, як хочеться бізнесу. Зокрема, потрібна цифровізація всіх кадрових документів та повна синхронізація з додатком Дія.

Про спільне вирішення кадрового питання

За словами GR-директора КОЛО Артура Мартиненко, в компанії 74% персоналу – жінки і наразі бізнес намагається знайти додатковий персонал. Тому мережа КОЛО звернулась до столичного Центру зайнятості, але за їх інформацією, кількість реєстрацій безробітних знизилась у два рази, тому знайти персонал дуже важко. По висококваліфікованим працівникам такого дефіциту у КОЛО не відчувають, окрім фінансових спеціальностей.

В Мінекономіки вважають, що людський капітал є одним із пріоритетних напрямків для розвитку, тому вбачають можливості збільшувати кількість робочих місць шляхом кредитування бізнесу. Як зазначила Надія Бігун, в Україні наразі фіксується один з найнижчих показників безробіття за всю історію незалежності. Причина в тому, що мало людей на облік через те, що період виплат по безробіттю зменшено, а чоловіки взагалі не хочуть ставати на облік. До того ж внутрішньо переміщені особи отримують по 6700 грн і це не стимулює їх працевлаштовуватись. От і виходить, що Центр зайнятості не є помічником для бізнесу, яким міг би бути.

Тому в Мінекономіки кажуть, що ці виплати ВПО суттєво скоротяться в наступному році і напевно ситуація на ринку праці зміниться. На додачу в уряді планують видавати ваучери на перекваліфікацію кадрів і тому в Мінекономіки закликають бізнес подавати заявки на затребуваний персонал.

При цьому представники влади готові вислухати пропозиції бізнесу, як покращити ситуацію на ринку праці. В свою чергу рітейлери хочуть, щоб держава вже напрацьовувала програми для працевлаштування людей з інвалідністю.

Джерело – delo.ua