Мінус 6% річної виручки: Arricano, Дмитро Борисов, Intertop та інші – про збитки через карантин

Київські рітейлери і девелопери, несуть збитки, продовжують роботу і не опускають руки – але скаржаться на державу, яке нехтує своїми обіцянками.

Читати російською

20 березня київський рітейл зіткнувся з четвертим з початку коронакризи посиленим карантином. І хоч за минулий рік ринок навчився працювати в нових умовах, збитків компаніям все одно не уникнути. Одні підприємства побоюються недорахуватися понад половини місячного прибутку. Інші ж упевнені, що втратять як мінімум 6% річної виручки. Найбільших збитків отримає малий і середній бізнес, а також ті гравці, формат роботи яких не дає можливості компенсувати втрати за допомогою онлайн-торгівлі. Такі прогнози отримала Асоціація рітейлерів України (RAU), опитавши шість компаній, серед яких оператори торгово-розважальних центрів, fashion-ритейлери і ресторатори. Відповіді бізнесу RAU надала UBR.ua.

Ресторани – мінус половина прибутку

Попередній жорсткий карантин, який тривав з 8 по 24 січня, здійснив різний вплив на різних учасників ринку. “Не смертельною” назвав втрату 50-60% місячного прибутку, якої позбулася в січні мережа ресторанів швидкого і здорового харчування Salateira, її співзасновник і керуючий партнер Олександр Савілов. Він припустив, що за підсумками березнево-квітневого карантину компанія отримає приблизно такий же результат.

За словами Дмитра Борисова, “в цілому тримаються” і заклади формату smart casual – бюджетні ресторани з високою кухнею, особливо ті з них, які спочатку були орієнтовані на доставку. А ось класичним ресторанам, таким як “Канапа”, “Ватра”, “Остання Барикада”, “Любчик”, Chicken Kyiv – доводиться найважче. “Це місця, в які ходили не тільки за їжею, а й за емоціями, спілкуванням. Це складно “упакувати” в доставку, тому тут вона покриває лише 10% від тієї виручки, тієї кількості гостей і замовлень, які є при нормальній роботі” , – пояснює Борисов.

Fashion-рітейл – нерозпроданий одяг і втрата 30% продажів

Складно виявилося “упакувати” свій бізнес в доставку і fashion-рітейлерам. З проблемами стикаються навіть ті підприємства, які розвивають інтернет-торгівлю. Маркетинг-директор Intertop Ukraine Марія Самплавська пояснила, що її компанія, будучи омніканальним гравцем, здатна уникати радикального падіння продажів в період вимушеного закриття торгових точок – “однак зазвичай великий відсоток замовлень через сайт клієнти оформляють з викупом в магазинах, так як їм важлива попередня примірка “. “Під час січневого локдауна ми в порівнянні з аналогічним періодом минулого року втратили 30% продажів”, – коментує Самплавська.

Але падіння обсягів реалізації в модному бізнесі пов’язане не тільки з закриттям магазинів, але і зі зміною споживчих настроїв. CEO Invogue Fashion Group (28 магазинів одягу в Києві, Одесі та Харкові) Тетяна Карлова зазначає, що “зараз покупець живе в негативному інформаційному полі і заздалегідь змінює свої пріоритети по покупкам”. Таким чином “вплив карантину на продажі починається до його введення і закінчується пізніше, після фактичного виходу з нього, – підсумовує вона. – Вихід з карантину зазвичай супроводжується недовготривалим ефектом сплеску, який потім також змінюється більш пасивним підходом до покупок”. У Invogue лише впевнені, що цей карантин скоротить для них період продажів товару по першій роздрібній ціні – інакше є ризик не реалізувати значну частину одягу. “Після січневого локдауну ми залишилися з великими залишками, так як скоротився час сейлу і зменшився інтерес до розпродажу”, – говорить Тетяна Карлова.

Про підсумкові збитки говорити рано і з огляду на поширення коронавірусу. У Intertop помітили, що вже зараз у них припинили роботу понад 100 з 140 магазинів в Україні через попадання регіонів, де вони знаходяться, в “червону” зону – але “ситуація продовжує погіршуватися”.

ТРЦ – збитки $ 5 млн у одного гравця, 2,6 млрд грн – в галузі

Спрогнозувати втрати тих об’єктів, чия діяльність потрапила під повну заборону, можна виходячи з тривалості обмежень. Як зазначає Анна Чуботіна, гендиректор компанії Arricano Real Estate, що володіє і управляє 5 київськими ТРЦ (РайON, City Mall, Проспект, Сонячна галерея), так як в році 52 тижні, неможливість працювати під час трьох з них означає втрату 6% річної виручки. Але весняні збитки можуть виявитися і набагато більш значними. “Березень – це традиційно один з кращих періодів в першому півріччі для нарощування товарооборотів”, – пояснює Чуботіна.

У 2020 році фінансовий збиток операторів комерційної нерухомості сягав мільйонів доларів. Керуючий директор Dream Town Роман Ємець каже, що його компанія в минулому році недоотримала близько $5 млн.

В результаті тритижневого локдауну загальне зниження виручки київських торгово-розважальних центрів від орендних надходжень може скласти 2,6 млрд грн, на підставі досвіду минулих посилених карантинів зробили оцінку в консалтинговій компанії Pro-Consulting за запитом UBR.ua. Як вважають аналітики, у столичних орендарів ТРЦ сумарні втрати можуть досягти 7 млрд грн.

Чим держава може допомогти бізнесу

Всупереч обіцянкам попереджати про локдаун заздалегідь, цього разу про обмеження в Києві місцеві чиновники повідомили лише за два дні до початку їх дії. Це – головна претензія бізнесу до керівництва міста і центральної влади.

Анна Чуботіна зазначила, що рітейлери і девелопери, а також профільні асоціації, провели багато робочих зустрічей з владою, включаючи КМУ, домовившись про завчасне інформування бізнесу про будь-які обмеження.

Дмитро Борисов зауважив, що в його мережі ресторанів розуміли, що, швидше за все, уряд посилить карантин – “але все-таки сподівалися, що попередять заздалегідь”. “У нас тільки на цей тиждень (22-28 березень – прим. ред) було заплановано відкриття кількох фуд-холів і ресторанів в різних містах. Все довелося швидко перегравати”, – говорить ресторатор.

Борисов вважає, що в нинішніх реаліях максимум, якого можна добитися від держави, – це ефективна комунікація, діалог і чесні прозорі умови для всіх, а “не ті ситуації, коли одні галузі закривають, а інші ні”. В ідеалі держава має широкий інструментарій для допомоги ресторанному бізнесу. Серед таких механізмів Борисов виділив грошові компенсації співробітникам під час простою і відшкодування витрат на оренду – “одну з найбільш болючих статей витрат і причину закриття багатьох ресторанів”.

Орендодавці комерційної нерухомості зі свого боку наголошують на необхідності прийняття постанови, що регламентує відносини ТЦ з кредитними організаціями в період локдаунів, повідомив керуючий директор Dream Town Роман Ємець. На його думку, не менш важливі і податкові послаблення: починаючи від звільнення від місцевих зборів на більш тривалий, ніж карантин, період, закінчуючи в цілому змінами в підході до податкової політики держави, в тому числі в частині ПДВ.

Кажуть про останнє і ресторатори – Олександр Савілов з Salateira переконаний, що зараз необхідний “негайний діалог держави з Асоціацією рітейлерів про створення закону про ресторанну діяльністі та зниження ставки ПДВ до 7%”.

Учасники модного ринку, також сподіваючись на податкові пільги (аналізуючи світовий досвід, правильним кроком була б як мінімум відстрочка їх сплати, вважає Марія Самплавська), в той же час розраховують і на часткове зняття заборони на офлайн-торгівлю.

Тетяна Карлова з Invogue, пояснюючи цю позицію, вказала на відсутність логіки на заборону роботи магазинів, коли працює громадський транспорт: “Fashion-рітейлу можна було б як мінімум дати можливість окремим магазинам, які мають вхід з вулиці, працювати по запису. Так працює весь street retail в Європі “.

Читайте також –

Успішний поворот: як Auchan Retail за рахунок скорочення витрат збільшив в 2020-му прибуток