Андрій Воронін, CEO Fondy: Український e-commerce чекають великі зміни

Генеральний директор FinTech компанії Fondy про те, як змінюється український ринок онлайн платежів, чи вплинув на нього карантин і як зміниться культура споживання в майбутньому.

Цей текст доступний також російською мовою

FinTech компанія Fondy – розробник сервісу, за допомогою якого будь-який підприємець може підключити прийом платежів на сайті або в мобільному додатку від клієнтів з усього світу. З 2014 року проект виріс до рівня міжнародної компанії з офісами в Україні, Великобританії, Ірландії, Польщі, Словаччині, а клієнтами платформи за цей період стали понад 8000 компаній. У 2020-му компанія продовжує свою експансію на європейські ринки і створює нові сервіси для клієнтів. Як при цьому змінюється український e-commerce, чи вплинув на нього карантин і як зміниться культура онлайн-споживання в майбутньому, в інтерв’ю RAU розповів генеральний директор Fondy Андрій Воронін.

– Як ви оцінюєте ринок e-commerce в Україні? Наскільки активно він розвивається?

– Якщо говорити про інтернет-продажі, то ніхто об’єктивно цю аналітику по ринку не проводить. Є тільки спроби. У групі EVO, що об’єднує маркетплейси Prom, Bigl і ряд інших проектів, наприклад, оцінюють обсяг інтернет-продажів в 2020 році в 87,2 млрд грн. Але вони рахують тільки продажі фізичних товарів. Є ще статистика, якою кожен квартал ділиться НБУ. Згідно з нею, за перший квартал 2020 року оборот був 121 млрд грн, що практично на 100% більше, ніж за перший квартал попереднього року. Згідно з прогнозами, до кінця 2020 року цей ринок перевищить 500 млрд грн в Україні. Але в цю суму входять не тільки фізичні товари, а й сервіси, послуги, платежі на зарубіжних сайтах таких, як Amazon, Apple і так далі.

Якщо при цьому взяти ще статистику Приватбанку, то вийде десь 400 млрд грн. Але це все одно значно більше, ніж інтернет-продажі фізичних товарів, про які говорить EVO. Ці цифри показують, що не так зростає e-commerce, як користувачі починають активніше користуватися онлайн-платежами.

Можна навіть сказати, що в Інтернеті продажі трохи сповільнилися, а ось оплати стрімко зростають. Інтернет-магазинам, хто ще не почав працювати з платежами, потрібно терміново включатися, тому що онлайн-платежі стають стандартом.

– Чим відрізняється культура онлайн-платежів України від західних моделей?

– Україна відрізняється від Заходу тим, що у нас донині переважає Cash on Delivery. Клієнти все ще часто платять переказами на карту. Це пов’язано з тим, що у людей досі не до кінця розвинена фінансова грамотність з точки зору оплати картами. Вони все ще не вірять в безпеку в Інтернеті, хоча повноцінна онлайн-оплата захищена куди більше, ніж просто переказ грошей на карту. З іншого боку, ми розуміємо чому невеликі інтернет-магазини зловживають відправкою грошей на карту: це дешевше і не потрібно платити податки.

У Європейському Союзі середньостатистичний відсоток оплати Cash on Delivery – 13%. Решта – це банківські картки, електронні гаманці на кшталт PayPal, Apple Pay, Google Pay, або локальні методи, перекази через інтернет-банкінг і тому подібне.

Там законодавство стежить, щоб таких методів, як “кинь мені гроші на карту”, не було. Також контроль знаходиться на стороні банків еквайєрів, які просто не дозволяють використовувати цей метод в принципі.

– Яким чином карантин вплинув на розвиток онлайн-оплат в Україні? Які спостерігаєте тенденції?

– Ми бачимо, що такі сегменти як продаж одягу, готової їжі і продуктів почали активно переходити в онлайн і за деякими напрямками зростання транзакцій і оборотів було десятикратним. Зрозуміло, що це пов’язано з тим, що в карантин доступ до магазинів був обмежений і багато хто почав купувати через інтернет.

Бізнес теж почав активно переходити в онлайн. Щомісячна кількість реєстрації нових партнерів зросла за період карантину приблизно на 80%.

Думаю, що ця тенденція збережеться, тому що бізнес в будь-якому випадку буде намагатися диверсифікувати ризики. Сьогодні самоізоляція через коронавірус, завтра це може бути щось інше – покупцям потрібні альтернативні канали, через які вони завжди зможуть придбати товари і послуги, і бізнес це розуміє.

– Які компанії змінюють українську культуру платежів?

– Її змінити досить складно. Зміна культури можлива лише на стику регуляторних заходів і підготовленої платіжної інфраструктури. Хороші приклади – Apple і Google Pay, які ненавмисно, але при цьому спільно поміняли культуру платежів користувачів, і вона стрімко змінюється і розвивається далі. Це, по суті, величезна база віртуальних гаманців, які прив’язані до девайсів, а девайси завжди поруч з користувачем. Але для того, щоб ці девайси змогли використовуватися, як платіжний інструмент, все одно потрібна інфраструктура у вигляді пристроїв, які зможуть зчитувати платіжні дані зі смартфонів платників. За останні п’ять років вона була підготовлена такими компаніями, як Visa і MasterСard у вигляді безконтактних (NFC) платежів. Тому що якраз технологія NFC дала можливість використовувати карти через смартфони.

– Які регуляторні заходи маєте на увазі?

– Наприклад, всі вже чули про недавній закон Про протидію легазизації доходів, одержаних злочинним шляхом, в якому був передбачений ліміт переказів в 5000 грн, навколо закону було бурхливе обговорення в інтернеті, багато хто переживав, що ринок платежів і перекази онлайн помруть. Насправді цей закон не страшний, він, навпаки, допомагає розвиватися безготівковим платежам. Тому що ці 5000 грн були створені в якості ліміту для платежів з готівкою, коли відправник приходить з готівкою і каже: «Візьми мій кеш і достав його в точку Б». При цьому онлайн-платежі нічим обмежені не були.

– Які завдання з онлайн-оплатами вирішує Fondy?

– Основне завдання, яке ми вирішуємо для наших партнерів: обслуговування їх платників по всьому світу. Наша платіжна сторінка допомагає запам’ятовувати платників і тим самим ми ще спрощуємо подальші платежі для користувачів, завдяки яким бізнес може повторно залучати користувачів і, відповідно, генерувати більше покупок. Ми досить технологічні і намагаємося допомагати своїм партнерам закривати всі потреби на стику з платежами.

– З ким з відомих інтернет-магазинів в Україні ви співпрацюєте? За яким принципом?

– ЦУМ, LeBoutique, New Balance, Chicco, Всі.Свої, Glovo, Uklon і багато інших. Принципи дуже прості: ми приймаємо на їх користь платежі, робимо все, щоб закривати потреби наших партнерів і щоб це було максимально зручно для покупців.

– Яким чином підприємець може почати співпрацю з сервісом Fondy? Про що потрібно знати і до чого бути готовим?

– Достатньо пройти реєстрацію на нашому сайті, надати інформацію про компанію, підписати договір і зробити технічну інтеграцію. А готовим потрібно бути до прийому платежів від клієнтів (сміється).

– Ви пропонуєте послуги з прийому платежів тільки для великого бізнесу чи для фізосіб теж?

– У нас є пул клієнтів, яких можна назвати невеликими стартапами або користувачами, які ще не готові відкрити повноцінний інтернет-магазин, але у них є соціальна сторінка або односторінковий лендінг, наприклад, на Tilda. У нас для таких людей є інструменти, які дозволяють їм приймати платежі як через односторінкові лендінги і CMS-ки, так і зовсім без сайту – через соціальні мережі.

– Fondy – це українська чи західна компанія?

– Тут все складно. Фінансова діяльність вимагає ліцензування в кожній країні або групі країн. У зв’язку з цим, як бренд, ми глобальні, але в тому числі ми представлені локально з локальними ліцензіями.

– Можете пояснити “на пальцях”, чому тому чи іншому бізнесу варто працювати саме з Fondy?

– Ми даємо можливість швидко масштабуватися на інші ринки, допомагаємо приймати платежі практично з усього світу, і, можна сказати, таким чином стираємо межі між покупцем і інтернет-магазином. Якщо компанія збирається виходити на ринок Європи або Великобританії, їй достатньо відкрити там представництво, – з точки зору технологічних змін або якихось налаштувань для неї нічого не змінюється.

Ми допомагаємо платникам платити простіше, адже дуже часто клієнт йде з сайту інтернет-магазину, щоб ввести реквізити для оплати. Потім його чекає ще один редирект в свій банк і тільки потім він завершує свою покупку. Ми допомагаємо нашим клієнтам використовувати платіжні сторінки, які вбудовуються безпосередньо в веб-сайт і їх клієнти нікуди не йдуть.

Таким чином вони можуть контролювати пересування клієнта по сторінці для того, щоб у разі необхідності дати йому додаткове повідомлення і стимулювати його завершити цю покупку. А при повторних покупках, клієнту буде достатньо ввести тільки свій код безпеки (CVV) і оплатити практично в один клік.

– Чи можна очікувати змін в найближчому майбутньому і що чекає онлайн-оплати в майбутньому?

– Кілька років тому в ЄС була затверджена друга платіжна директива. Вона заснована на тому, що всі банки повинні відкрити свої API для фінансового сектора. Це дозволяє компаніям працювати в двох режимах. Перший – отримання даних безпосередньо про власника рахунку: щоб робити сервіси на стику FinTech і надавати користувачам розгорнуті PFM-аналітики, агрегувати баланси і допомагати управляти рахунками, якщо у них рахунки в декількох банках. Другий – це платіжна ініціація. Зроблено це для того, щоб ще більше задрайвити FinTech і створити пул альтернативних платіжних методів, які б допомогли в принципі розвивати платежі.

По суті, Україна йде в цю ж сторону. В НБУ був ретельно опрацьований законопроект України ” Про платіжні системи ” . Після його прийняття банки України теж повинні будуть відкрити за подібним принципом API для того, щоб можна було приймати і робити платежі між рахунками. Крім цього, коли введуть в дію роботу СЕП НБУ 24/7, розрахунки між рахунками будуть працювати цілодобово і це дасть ще більший поштовх для розвитку альтернативних методів платежів.

Фінансовим компаніям розширять права: вони зможуть відкривати і обслуговувати рахунки фізосіб, юросіб і, в тому числі, фізосіб-підприємців. Так, будуть свої обмеження, що ці рахунки будуть працювати виключно з безготівковими розрахунками, але як мінімум всі ці зміни дадуть хороший стимул розвитку FinTech. Можна сказати, що в найближчі 3-5 років ринок може значно змінитися в кращу FinTech сторону.

Читайте також

Микола Палієнко, EVO: Карантин прискорив темпи зростання електронної комерції в Україні