Мобілізація рітейлу: кого можуть призвати на військову службу та чи можна зберегти ключові кадри

Які сегменти торгівлі можуть призивати, які – ні, як оформлюється бронювання військовозобов’язаних та чи можна розраховувати на компенсацію виплаченої ЗП співробітнику від держави.

15 березня почалася друга хвиля мобілізації: після оперативного резерву першої черги призвали військовослужбовців, які проходили військову службу чи служили за контрактом з 2014 року. Пізніше третя хвиля передбачає призов офіцерів запасу та військовозобов’язаних, які закінчили військові кафедри університетів, а четверта – здорових чоловіків віком від 18 до 60 років. В той же час президент Володимир Зеленський закликає бізнес до роботи. «Поки держава воює, економіка повинна відновлюватися, на вулицях повинне виникати життя», – сказав він в одному зі своїх денних звернень. Асоціація рітейлерів дізналася, працівників яких сегментів торгівлі можуть не призивати, як оформлюється бронювання військовозобов’язаних та чи можна список таких професій розширити.

Які сегменти торгівлі можуть призивати, які – ні

Конкретний перелік посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час затверджений розпорядженням Кабінету міністрів України №493-р від 18.03.2015 року, якому надано гриф «для службового користування», у зв’язку із чим повний перелік таких професій відсутній у відкритому доступі.

Проте, Міністерство економіки України у своєму листі від 20.03.2022 року вказує на можливість  розглянути питання надання відстрочок від призову на військову службу працівникам зі сфери роздрібної торгівлі, які забезпечують надання життєво важливих послуг, відповідно до наказів Мінекономіки в порядку, визначеному постановою Кабінету міністрів України №194 від 03.03.2022 року.

З урахуванням вищезазначеної позиції Мінекономіки право на відстрочку від призову можуть мати працівники суб’єктів господарювання всіх форм власності, діяльність яких  спрямована на задоволення потреб населення у предметах першої необхідності, зокрема продуктами харчування та ліками.

«Правові підстави для надання відстрочки від призову за мобілізацією працівникам сектору торгівлі технікою та електронікою, fashion та ювелірних прикрас, наразі відсутні», – пояснює Олексій Носов, керівник кримінальної практики юридичної компанії Міллер.

Компенсації виплаченої ЗП співробітнику від держави – не буде

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він значно розширює правомочності роботодавця в трудових відносинах у період дії воєнного стану, водночас суттєво обмежуючи трудові права та гарантії працівників. «Передбачається, що закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану”, – розповідають радник юридичної фірми Sayenko Kharenko Ірина Бакіна та старший юрист Sayenko Kharenko Ольга Кирюша.

На період дії воєнного стану вводиться нова концепція «призупинення дії трудового договору». Воно визначається як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором та пов’язується з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Процедура призупинення дії трудового договору та його оформлення залишаються неврегульованими, оскільки закон передбачає лише існування опції повідомлення за можливості роботодавцем і працівником один одного у будь-який доступний спосіб про призупинення дії трудового договору. При цьому закон покладає обов’язок відшкодування заробітної плати, інших виплат працівникам на державу, що здійснює військову агресію проти України, однак нічого не говорить про обов’язок виплати заробітної плати та інших виплат працівникам за час призупинення.

В той же час роботодавцям дозволяється:

• відтермінувати виплату заробітної плати до моменту відновлення діяльності підприємства у разі неможливості своєчасної її виплати внаслідок ведення бойових дій;
• змінювати істотні умови праці без попереднього повідомлення про це працівників не пізніше ніж за два місяці. Тобто такі зміни можуть набувати чинності негайно;
• приймати рішення про звільнення працівника зі своєї ініціативи у період його тимчасової непрацездатності та відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та без погодження з профспілковими органами;
• переводити працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, в тому числі у іншу місцевість (крім місцевості, на території якої тривають активні бойові дії) для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
• зупиняти дію окремих положень колективного договору.

Як оформлюється бронювання військовозобов’язаних

Відстрочка від мобілізації ключових співробітників рітейлу здійснюється через Мінекономіки. Як пояснює Олексій Носов, для цього необхідно направити до Мінекономіки лист з обґрунтуванням наявності підстав для відстрочки від мобілізації конкретних працівників суб’єкту господарювання, а також із зазначенням наступної інформації:

• ПІБ, року народження, посади, військового звання, військово-облікової спеціальності та її номер;
• найменування та адреси підприємства, установи, організації;
• назви територіального центру та соціальної підтримки (за місцем розташування, підприємства, установи, організації);
• назви територіального центру та соціальної підтримки (за місцем перебування військовозобов’язаного на військовому обліку).

«Міністерство економіки узагальнює подані пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам», – розповідає експерт.

У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаному надається витяг з наказу Міністерства економіки.

Розширення можливостей бронювання військовозобов’язаних

Асоціація рітейлерів України, як найбільше об`єднання представників роздрібної торгівлі, звернулася до Міністра оборони України Олексія Резнікова з проханням щодо проблеми відсутності достатньої кількості працівників для забезпечення роботи продовольчих магазинів. Мова йде про працівників, від яких залежить функціонування торговельних точок та складів, організація логістики, приймання участі у забезпеченні роботи центральних офісів компаній, особливо тих професій та спеціальностей, які в силу специфіки та важкості роботи, потребують залучення працівників-чоловіків.

З метою належного виконання підприємствами роздрібної торгівлі завдань, Асоціацією рітейлерів України були надані до Мінекономіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час відповідно до постанови КМУ від 03 березня 2022 р. № 194. Проте компанія отримала відмову.

Наразі Асоціація рітейлерів України просить уповноважені державні органи невідкладно долучитись до вирішення проблем забезпечення необхідної кількості працівників в рітейлі:

• забезпечити відстрочку від мобілізації водіям, що здійснюють доставку харчових продуктів, без будь-яких виключень на місцях;
• залучити до виконання обов’язків водіїв з доставки харчових продуктів учасників територіальної оборони (за умови відсутності на території активних бойових дій), що мають відповідну категорію водійських прав;
• забезпечити можливість бронювання та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час критично важливих працівників для підприємств роздрібної торгівлі харчовими продуктами, які мають окремі військово-облікові спеціальності згідно списку, зазначеного у листі Міністерства оборони України №220/1469 від 11.03.22 року.

Читайте також

В Україні розпочала роботу Національна платформа продовольчої безпеки