
Король пиріжків: як сімейний бізнес Fornetti перетворився на міжнародну франшизу


Ресторатор Михайло Бейлін в одному з нечастих інтерв’ю розповів про те, як за 15 років побудував найбільшу в Україні мережу преміальних ресторанів, на чому ґрунтується партнерство з іншими ресторанами, які ще бізнеси цікаві та про готовність виходити за межі України.
Цей матеріал доступний російською мовою
Український ресторатор Михайло Бейлін разом із партнерами володіє 14-ма закладами у столиці, які об’єднані зонтичним брендом La Famiglia. За версією журналу НВ, шість із них входять до списку найкращих ресторанів України 2021 року: Bigoli, Vino e Cucina, Piccolino, Vero Vero, Catch, “Хуторець на Дніпрі”. Також Бейлін – співвласник столичного фуд-холу Kyiv Food Market. У великому інтерв’ю LIGA.net Бейлін розповів про становлення бізнесу. RAU пропонує основні тези цієї розмови.
З дитинства я мав яскраво виражену підприємницьку жилку, вже у 13 років щось купував, перепродував. Наприклад, на ринку збував гостродефіцитні товари.
Після закінчення військового інституту у Києві працював у сфері маркетингу та реклами, зробив непогану кар’єру, заснував компанію Promotion Technologie, яку у підсумку продав міжнародній групі Publicis Groupe. Було ще кілька проектів у сфері маркетингу, які також успішно продав. Паралельно з цим я займався видавничим бізнесом та девелопментом. У якихось проектах самостійно, у якихось: у партнерстві
У 2016-му заснував інвесткомпанію приватного та венчурного капіталу TIMEquity. Сума венчурних інвестицій стартує від $100 000, прямих – від $1 млн. Нам цікава частка компанії від 10%, до контрольного пакету акцій. У нашому портфелі, серед іншого, є технологічні проекти в сегменті ресторанного бізнесу, гостинності та foodtech, наприклад, ізраїльський стартап Redefine Meat.
Фото Максим Симанович / Liga.net
У 2003 році, коли мені було 26 років, я зустрівся з СЕО Starbucks Говардом Шульцем. Його книга про становлення та розвиток Starbucks розкривала багато інсайтів, наприклад: як компанія переформатувала категорію, навчивши американців більш європейському підходу до споживання кави, як Starbucks побудував бізнес-модель, зручну для масштабування.
Я тоді теж дуже хотів побудувати щось велике й швидко масштабоване. Через контакти у рекламній сфері вийшов на Шульца, і ми зустрілися у Європі. Після моєї презентації з аналізом українського ринку споживання кави гендиректор Starbucks дав мені пораду – не займатися кавою в Україні. Ринок був не готовий, купівельна спроможність населення низька, культура споживання кави тільки зароджувалася, а потенціал зростання локального ринку з його п’ятьма містами-мільйонниками був незначним.
Але в мене вже була сформована команда молодих амбітних хлопців, які пройшли навчання у ресторанах Козирної Карти (КК). Свого часу я консультував власників КК – Андрія Задорожного та Дмитра Галбмілліона – з рекламних питань. Тому вивчив суміжні сегменти, у яких був потенціал масштабування.
Так, у 2006 році з’явився онлайн-ресторан Pizza&Sushi 33, який працював тільки на доставку. Тоді ще ніхто не знав слова dark kitchen, а ми із Дмитром Галбмілліоном (на той момент партнер КК), по суті, його створили. У нас із самого початку був системний підхід, а не емоційний. Ми проаналізували досвід міжнародних мереж, таких як Domino’s Pizza, Papa John’s та інших. Повернення інвестицій у Pizza&Sushi 33 було не таким швидким як у ресторанах, але динаміка зростання, потенціал масштабування, технологічні інновації зробили наш бізнес інвестиційно привабливим. Через п’ять років ми вже вели переговори щодо продажу.
Серед інвесторів, які виявили інтерес, були Telepizza – лідер доставки піци Іспанії, Португалії та Латинської Америки, а також фонди приватного капіталу зі США. У результаті було кілька операцій із продажу, остаточно продали Pizza&Sushi 33 у 2017 році.
Практично одночасно із запуском Pizza&Sushi 33 ми з Дмитром Галбмільйоном відкрили ресторан кавказької кухні Кувшин.
Пізніше до нас приєдналася Світлана Миронова (раніше директор з маркетингу КК). Так що тепер у LaFamiglia три активні керуючі партнери. Я відповідаю за стратегічний розвиток, пошук нових форматів, створення концептів та пошук локації, Світлана – за якість сервісу, розвиток продукту та маркетинг, Дмитро – за HR та технологічні цикли.
Також при створенні ресторану Piccolino спочатку у партнерах були Борис Ложкін та Олег Калашніков (співвласник клініки Добробут), а тепер залишився лише Олег.
Успішний ресторан для нас той, який показує очікувані фінансові показники та задовольняє потреби гостей. Показники прибутковості ми не розкриваємо, але 30% для нас – точно не стеля. Ми вибудовуємо роботу ресторанів, щоб вони мали тривалий життєвий цикл, а не 2-3 роки. Той-таки Кувшин уже працює майже 15 років. Так, зі зміною меню, модернізацією, але він продовжує бути успішним.
Я вибрав нішу-преміум ресторанів, оскільки цей сегмент стабільніший за інші. Цільова аудиторія преміального сегмента менш схильна до кризи. Для таких гостей ресторан є елементом lifestyle.
Наприклад, у карантинний 2020 рік ми втратили 30% виручки, але вже цього року наші показники вищі, ніж за аналогічний період 2019-го.
Створення ресторанів у преміальному сегменті – це така майстерна копітка робота. Ми розуміємо, що потенціал зростання у цьому сегменті обмежений. Наприклад, навіть у Києві не більше 250 000 осіб, які ходять до ресторанів 2-3 рази на місяць та більше. Але поки ринок має цей потенціал, ми відкриватимемо ресторани.
Ініціатором цього проекту був я. Тоді мені були цікаві нові можливості розвитку ресторанного бізнесу і приваблювали формати фуд-холів, як у Лондоні та Італії. В Україні подібний фуд-хол уже працював в Одесі в Алекса Купера. У бізнес-партнерстві завжди шукаєш або гроші, або досвід. Я поділився з ним ідеєю, він обережно її підтримав.
Кyiv Food Market відрізняється концепцією від одеського фуд-маркету та від фуд-холів у Європі, де це більше формат ринків, ніж ресторанів. Ми ж зібрали професійних гравців, розділили категорії по нішах, запропонували кілька видів сервісів – з офіціантом та самообслуговування. На жаль, не всі ресторани змогли витримати стандарти, тому ми були змушені відкривати там власні. Тож у підсумку з 24 закладів половина ресторанів з мереж La Famiglia та “Люди Купера”.
Хоча проект виявився складним – ми дуже задоволені. Незважаючи на карантинний 2020 рік, операційна діяльність ресторану виходить на запланований рівень доходності.
Спільно з Купером одночасно з Kyiv Food Market ми також відкрили у Києві ресторан Молодість. Тут ми з партнерами La Famiglia лише асистували Куперу, саме він є носієм цінностей. Купер добре знає аудиторію, розуміє тренди. Розподіл часток у Kyiv Food Market та Молодість я не можу розкривати, можу сказати, що грошима в експертизу вкладали всі.
Ми не плануємо масштабувати поточну бізнес-модель і відкривати нові фуд-маркети. Ця ніша в Україні вже заповнена.
Кейтерінгом ми почали займатися у 2015-16 роках. Він включає три напрямки:
Наприклад, у рамках корпоративного івент кейтерингу ми працюємо з ДТЕК, СКМ, обслуговували останній форум YES. В умовах пандемії більш життєздатним виявився соціальний напрямок – змістили фокус на його розвиток із початку пандемії. Вивчаємо протоколи США та Німеччини для надання послуг лікарням та школам, розширили виробництво, підлаштували бізнес-процеси.
Наразі ми будуємо заміський ресторан, івент-хол у Києві в рамках ще одного нашого проекту La Famiglia Catering. На початку наступного року покажемо результати. Паралельно ведемо переговори про приміщення для м’ясного та тайського ресторанів.
Ми вивчаємо також суміжні ніші гостинності – готелі, заміські відпочинкові комплекси. Поки що тільки дивимося.
Також вивчаємо можливості виходу на закордонні ринки у партнерстві з локальними гравцями. Насамперед, у Стамбулі та Лондоні. Але це довгострокові плани, адже я не є прихильником необдуманих рішень. Тим більше, що за кордоном право на помилку значно менше, ніж в Україні.
Читайте також –
Досвід виживання: як адаптуються кафе і ресторани в умовах постійних карантинів