Фуршет закінчено: мережа Ігоря Баленка йде до банкрутства

Фуршет був піонером на ринку системного продуктового рітейлу України, і довгий час успішно розвивався і ріс як в кількості магазинів, так і в продажах. Однак потім щось пішло не так, і мережа виявилася на грані закриття.

Цей матеріал доступний російською мовою

Ще два десятиліття тому мережа супермаркетів Фуршет була номером один серед FMCG-рітейлерів. У матеріалі Liga.net можна простежити основні етапи розвитку мережі і зрозуміти проблеми, які привели до її занепаду. RAU пропонує ознайомитися з головними тезами статті.

Що сталося

Мережа супермаркетів Фуршет, яку заснував Ігор Баленко, почала 2021 рік з поганих новин. 18 січня Господарський суд Дніпропетровської області порушив справу про банкрутство дочірнього підприємства Рітейл Центр, який володіє мережею Фуршет, написав профільний сайт Retailers. Всього через два дні компанії-постачальники мережі отримали листи: разом з початком процедури банкрутства суд ввів мораторій на всі виплати кредиторам. Іншими словами, поки йде процес, компанія може не платити їм за товари і послуги. Всі претензії Рітейл Центр приймає до 16 лютого. Приводом для початку процедури банкрутства став позов від фінансової компанії Фінворк. Рітейл Центр заборгував їй понад 7,8 млн грн.

Шлях нагору і назад

Перший супермаркет Фуршет відкрився в 1998-му в Києві на Подолі. “Довгий час компанія була лідером столичного ринку з найширшим асортиментом товарів на одиницю площі”, – розповідає експерт з рітейлу Олександр Ланецький. За його словами в магазині площею 4000 кв. м могло бути представлено до 60 000 SKU.

У 2006-му мережа вже включала 66 магазинів, в тому числі преміальні супермаркети Фуршет Гурман, а так само власні м’ясопереробні цехи, пельменні, кондитерські, кулінарні, рибні виробництва та пекарні.

“Ситні нульові” закінчилися світовою фінансовою кризою 2008-09 років. Через девальвацію гривні фінансове навантаження на мережі, що розвивалися за рахунок кредитів, зросла, а вільних грошей для розвитку стало не вистачати. Як пояснює керівник департаменту стратегічного консалтингу UTG Костянтин Олійник це стало першим і головним ударом для мережі, особливо з огляду на посилення конкурентів.

Ситуацію погіршували помилки менеджменту. Серед них експерти називають неефективну логістику. Половину обороту і 70-80% прибутку давали столичні магазини, супермаркети в регіонах були нерентабельні. Ще один прорахунок – неграмотна розстановка товарів в магазинах і роздутий штат співробітників, а також незатребуваний цілодобовий режим роботи.

У 2007 році компанія уклала угоду з французьким гігантом Ашан. Ігор Баленко передав іноземної групі 20% компанії, а Фуршет і особисто Баленко отримали частки в Ашан Україна Гіпермаркет – 19% і 15% відповідно. Компанії також домовилися не конкурувати один з одним в форматах магазинів. Завдяки цій співпраці Фуршет зміг поправити справи після кризи, і до 2013 року мережа налічувала вже 117 магазинів (включаючи 10 магазинів в Молдові – прим. ред.). Але надовго партнерів не вистачило: в 2017-му Ашан продав частину акцій мережі Фуршет.

Після цього менеджмент Фуршет, за словами опитаних Liga.net експертів, просто чекав кращих часів і майже не займався розвитком бізнесу.

Що завадило піднятися

Перш за все, через борги, які тягнулися з 2008-09 років. Спроба провести ребрендинг – змінити логотип і фірмовий стиль – не допомогла. Самі супермаркети морально старіли – за останні два роки компанія модернізувала лише кілька магазинів мережі, це не могло не відштовхнути покупців, говорить директор компанії GT Partners Ukraine Ігор Гугля.

Конкуренти також говорять про те, що у Фуршету немає чіткого позиціонування, але є пряма конкуренція в локаціях з куди більш сильними гравцями. Як результат, останні кілька років Фуршет постійно скорочував площі магазинів, здаючи вільні квадратні метри в суборенду. У 2019 році в компанії вирішили закрити 20% магазинів.

Всього, за даними компанії GT Partners Ukraine, з 2016 року мережа скоротилася з 81-ї до 39-ти точок. Це дуже небагато в порівнянні з конкурентами. За минулий рік Fozzy Group відкрила 59 магазинів (по 18 Сільпо і Thrash! Плюс 23 Фора), за цей же час АТБ наростив мережу на 127 точок до 1201 магазинів.

За показником виручки Фуршет останній раз входив в топ-10 продовольчих рітейлерів в 2017-му, випливає з даних GT Partners. Тоді оборот компанії становив 4,1 млрд грн на рік. За три роки він скоротився приблизно на 20%. У 2019 році компанія зайняла 16-е місце в списку з виручкою в 3,3 млрд грн. У лідера АТБ – понад 100 млрд грн. Фінансові труднощі супроводжувалися відтоком керівних кадрів з центрального офісу до конкурентів.

Чого чекати далі

Якщо мережа піде з ринку, це призведе до недосконалої конкуренції, в якій домінуватиме вкрай мала кількість гравців, вважає Костянтин Олійник з UTG. На думку одного з учасників ринку, виходячи з формату мережі, інтерес до викупу (можливо частинами) може бути у кількох конкурентів, таких як Сільпо, Novus, Varus, Ашан.

Однак колишній CEO Фуршету Євген Кулініч каже, що купувати у Фуршету практично нічого, всі приміщення бралися в оренду. Тому, ймовірно, мова буде йти про покупку прав оренди приміщень.

Компанія Таймфіш, один з постачальників мережі, в своїх спробах повернути борг за товар в суді навів цікаві дані, які наштовхують на припущення: для власників процедура банкрутства не стала несподіванкою. Так, 10 грудня у компанії змінився директор, 14 грудня – статутний капітал зменшився до 1000 грн, 30 грудня – змінилася адреса (з Ірпеня на Дніпро). До того ж у Рітейл Центр, за даними позивача, немає нерухомості і транспортних засобів. Заборгованості перед постачальниками, згідно з судовим реєстром, в Таймфіш оцінили приблизно в 50 млн грн.

Сам Ігор Баленко поки ніяк не коментує ЗМІ ситуацію, що склалася. У держреєстрі юросіб він не значиться серед співвласників Рітейл Центр.

Джерело: Liga.net

Читайте також –

За прикладом Billa: мережа Фуршет закриє кожен п’ятий магазин