
Фаст-фуд, гідний короля: історія успіху мережі Burger King


Комерційний директор компанії DCH I&RE, компанії, яка керує мережою ТРЦ Караван, Олександра Негода про причини популярності в Україні швидкої моди та те, скільки ще протримається цей тренд.
Цей матеріал доступний російською мовою
“Чи замислювалися ви, скільки «живе» у вашому гардеробі більшість речей із так популярних нині магазинів швидкої моди, перш ніж ви її дбайливо залишите в пакетику біля сміттєвого бака в надії, що ще комусь вона стане в нагоді?” – пише у своїй колонці для ресурсу Property Times Олександра Негода.
За підрахунками лабораторії SENSEable City Lab при Массачусетському технологічному інституті, кияни продуцюють найбільшу кількість сміття серед європейців – 600 кг в рік на людину. Сюди входить, в тому числі, й одяг. І якщо про проблеми з целофановими пакетами ми хоча б почали замислюватися, то до питання розумного й екологічного споживання нам йти ще дуже довго.
Тільки в Америці щорічно накопичується 15 мільйонів тонн використаного одягу та понад 10 мільйонів тонн опиняеться на звалищах. В Україні такої статистики поки немає, але, спостерігаючи за тим, якими темпами в нашій країні розвивається сегмент fast fashion, вважаю, що гори викинутого одягу, який вимагає переробки, скоро захоплять і нашу країну.
Чому експансія брендів «швидкої моди» відбувається так стрімко саме на пострадянському просторі? Основні причини, на мій погляд, такі:
Я думаю, що цей тренд – захоплення споживачів одягом категорії fast fashion – збережеться на нашому ринку ще років 5-10, поки покоління Y та покоління Z не увійдуть в розквіт своєї повної платоспроможності. І ось саме тоді розстановка сил на ринку одягу буде кардинально змінюватися. Зараз вже стає очевидно, що саме ці молоді люди/діти будуть задавати тренд на еко-орієнтованість суспільства, зниження споживання та мінімалізм. Саме вони змусять бренди підвищувати якість продукції, переробляти нерозпродані залишки, використовувати екологічні тканини, бути соціально-відповідальним бізнесом.
Споживач захоче виділятися з натовпу, мати свій власний почерк в одязі, захоче купувати мало, але якісно, брендово, стильно. А в світлі тренда на мінімалізм, скорочення споживання ресурсів і бажання більше витрачати на враження, а не на матеріальні речі, що зробить споживач? Правильно. Він буде шукати знижки. Він стане brand hunter. Буде шукати можливість купити якісну брендову річ подешевше.
У західних странах магазини формата “сток” і “аутлет” популярні вже давно. У нас вони тільки набувають популяності. Епоха змін для ринку торгової нерухомості – це не прокляття. Це випробування на професіоналізм і на «чуття» на тренди.
Джерело Property Times
Читайте також –
Шлях до вершини: як Zara стала найбільшим в світі модним рітейлером