Зона сутінків. Хто переможе на e-commerce ринку України: легальний бізнес, або «сірий товар»?

Український e-commerce залишається вкрай закритою сферою з великим відсотком контрафактних товарів. Чи зможуть легальні постачальники і рітейлери знизити частку “сірого” і “чорного” імпорту і зробити ринок прозорим і легальним.

Цей текст доступний також російською мовою

Як пише портал Delo.ua, обсяг ринку інтернет-торгівлі в 2018 році досяг $2,8 трлн. До 2021 року ця цифра фактично подвоїться, склавши $4,8 трлн.

Світовий ринок електронної комерції зростає зі швидкістю 23-25%, а український – понад 30%, займаючи друге місце за темпами зростання в Європі. Така динаміка може зберігатися досить довго, так як частка онлайн-продажів в українському роздробі всього 3,2%, при середніх європейських показників 8,8%, а у Великобританії — 17,8%.

Існуючі ризики

Специфіка України в тому, що тут багато дрібних інтернет-магазинів продають “сірий” товар. Як пояснили в компанії MOYO, його часто відпускають за цінами нижче ринкових. При цьому споживач ризикує не отримати гарантію на товар та / або нелокалізований софт.

На думку представника компанії Sony Олега Кисельова, в Україні великий дисбаланс вимог до онлайн-бізнесу і бізнесу, який має фізичні точки продажів.

Державі простіше перевіряти бізнес з фізичними магазинами. Виходить, що для електронної торгівлі є преференції і за оцінками експерта сіра частина інтернет-торгівлі може становити 40-60%.

Поле регулювання

Зараз діє 17 нормативно-правових актів, які регулюють ринок електронної комерції: чотири Кодексу України, 10 законів, один наказ МЕРТ, одну постанову Кабміну і одна постанова НБУ.

Проблема в тому, що ці норми законів встановлюють обов’язки виключно для продавців. Водночас, виходячи з коментаря Держспоживслужби, власник інтернет-магазину (домену) не несе жодної відповідальності за розміщення інформації в недостатньому обсязі.

За даними відомства, в 2018 році надійшло понад 20 900 звернень споживачів про порушення їх прав при придбанні продукції, з них 1322 — з придбання товарів в інтернет-магазинах. При загальному зростанні числа скарг в 2018 році на 6% (з 19 700 до 20 900), кількість скарг на інтернет-магазини збільшилося на 3,7% (з 1275 до 1322).

При цьому рівень задоволення скарг споживачів на інтернет-магазини — 1%.

Цю сумну статистику підтверджує заступник голови правління спілки споживачів України Олег Цільвік. За його словами, рівень продажів “сірої” техніки зашкалює, а ринковий нагляд не може “дотягнутися” до інтернет-сегменту.

“Ми силами своєї організації повернули споживачам, у випадках, коли держава вже відмовилася від захисту, понад півмільйона гривень. Закон вимагає видати фіскальний чек. Є ініціативи кешбек, щоб спонукати споживачів вивести сірий бізнес в білу площину, але бізнес, який працює під виглядом ФОП, торпедує всі ініціативи, які могли б дозволити легалізувати цей сегмент ринку”, — коментує ситуацію Олег Цільвік.

За словами експерта, часто споживачі втрачають кошти від шахрайських дій. Величезна кількість інтернет-магазинів працює без ідентифікації продавця, як того вимагає закон.

Це підтверджує і моніторинг інтернет-магазинів на предмет дотримання закону в сфері захисту прав споживачів, який провели активісти Всеукраїнського руху “Молодь за права споживачів”. Активісти промоніторили 60 сайтів з технікою, одягом і косметикою. Висновки невтішні — 65% сайтів не вказали, хто є продавцем і не розкрили інформацію про свою юридичну адресу.

“Сірі” схеми

За законом, інтернет-магазини, які працюють, як ФОП, також зобов’язані передавати всю інформацію про своїх продажах і оборотах в ГФС. Йдеться про норму, яка зобов’язала всіх продавців техніки та електроніки видавати фіскальний чек. Норма є, зобов’язання є, але все одно це виконують далеко не всі інтернет-магазини.

Самі по собі ФОП — це легально. Але, як і скрізь, тут є свої лазівки. Один магазин — це приблизно 100-200 ФОП. До того ж сьогодні може продавати один, а завтра вже другий. Так їх знайти і викрити ще складніше.

Ця проста схема дає багато переваг. По-перше, податкове навантаження на фізосіб-спрощенців істотно нижче, ніж для юросіб. По-друге, ФОП не зобов’язані вести первинний облік, так як не звітують перед податковою, де і як вони купили товар. Тому не можна простежити ланцюжок поставки товару від кордону до кінцевого покупця, що значно полегшує реалізацію товару, завезеного в країну з порушенням митних правил або зовсім минаючи митницю.

Більш того, в ГФС стверджують, що великі та середні торгові компанії масово мігрують в “тінь”, використовуючи все ту ж схему з ФОП, так як немає ефективного контролю за обігом товарів і обсягом доходів “спрощенців”. А відсутність інформації на сайті інтернет-магазину, дозволяє недобросовестным торговцям:

• • після оплати не доставляти споживачеві товар;
  • у разі наявності в товарі істотного недоліку споживачеві не повертати гроші;
  • здійснювати доставку товару, що не відповідає заявленим характеристикам.

Крім того, Держпотребслужба не може без інформації про продавця провести повний і об’єктивний розгляд скарг споживачів з виходом на позапланову перевірку.

При цьому сервісні центри, куди звертаються споживачі, відмовляються ремонтувати товар по гарантії на тій підставі, що інтернет-магазини продали товар, який не призначений для реалізації в Україні. Іншими словами, контрабандний товар.

Що далі?

Контролюючі органи та легальний бізнес вимагають посилити санкції за незастосування касових апаратів, так як перший штраф в 1 гривню не стимулює до детінізації.

Мінекономрозвитку наполягає на більш чіткому описі в законі відомостей, які повинен публікувати онлайн-магазин на своєму сайті. Зокрема, повне найменування, місцезнаходження, телефон, код (для юросіб) або номер облікової картки платника податків (для ФОП), а також дані про патент, дозвіл або ліцензії на роботу.

В Європейській бізнес асоціації (ЄБА) також наполягають на прийнятті закону, який дозволяє блокувати інтернет-магазини, які не публікують детальну інформацію про себе.

Експерти йдуть ще далі, вимагаючи розділити поняття “інтернет-магазин” і “маркетплейс”. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський каже, що маркетплейс – хороший спосіб вийти на ринок різним компаніям, як маленьким, так і великим. Це також і підвищення рівня обслуговування клієнтів за рахунок конкуренції. Але є і псевдомаркетплейси – вони реалізують товар від себе і від інших осіб (у тому числі і ФОП), тому отримують цінову перевагу за рахунок не сплачених податків.

Експерти пропонують допомогти таким торговим майданчикам чітко визначитися: або ви маркетплейси — і тоді відповідальність буде нести лише той, хто постачає вам товар, або ви все-таки фізична або юридична особа-підприємець — і відповідаєте за свій продукт.

У парламенті вже є проект закону “про детінізацію діяльності суб’єктів електронної комерції” під номером 6754. Він дає більше можливостей уповноваженим органам регулювати і блокувати незаконні сайти, але знаходиться без руху з липня 2007 року.

За матеріалами Delo.ua

Читайте також- 

ТОП-5 трендів e-commerce в Україні в 2018 році