Дефіцит і затоварювання: з якими складнощами стикається світовий рітейл та як їх можна вирішити

Карантинні обмеження через COVID викликали масовий дефіцит товарів, змусивши рітейлерів затоварювати склади. Але після зняття обмежень війна в Україні призвела до появи мільйонів біженців, відбулося подорожчання енергоносіїв та лишилися карантинні обмеження в Китаї –  найбільшій країні-постачальнику товарів. Рітейлери мали пристосовуватися до нової реальності.

Як зазначають у своєму звіті «Inventory Distortion – The Good, the Bad, the Ugly» фахівці консалтингової компанії IHL Group, викривлення та невідповідність товарних запасів у всьому світі наразі є серйозною проблемою, викликаючи значні фінансові втрати та операційні проблеми в рітейлерів. Під викривленням експерти компанії IHL Group розглядають відсутність товару на складі, коли покупець не може придбати те, за чим прийшов, а також проблеми з точки зору продавця, коли надмірні запаси рітейлери змушені розпродавати зі значними знижками або на додачу до інших товарів.

Зокрема, у 2023 році загальна вартість спотворення запасів прогнозується на рівні $1,77 трлн, що більше за весь ВВП, який генерує рітейл всіх латиноамериканських країн. Щоправда, ця цифра на $172 млрд доларів менше, ніж у 2022 році, що відповідає річному виторгу Home Depot’s. При цьому власне відсутність запасів вартуватиме $1,2 трлн доларів, а надлишки – $562 млрд доларів. Рітейлери вже досягли певних успіхів у способах оптимізації запасів, проте ще багато є проблем.

Головні проблеми

Є багато причин спотворення запасів, але проблеми з постачальниками лишаються основною причиною відсутності або надлишку запасів. Вплив цього фактору оцінюється в $418 млрд у 2023 році, що значно менше за торішні оцінки (на $174 млрд). На другому місці опинилися кадрові проблеми, у тому числі відсутність навчання персоналу та довіри до систем, на які припадає ще $291 млрд. Проблеми із внутрішніми процесами коштують рітейлерам $239,1 млрд, а погані системи даних створюють ще $173,4 млрд. Вагомий вплив мають також крадіжки – як з боку співробітників торгових мереж ($175 млрд), так і з боку споживачів ($203 млрд), що загалом становить $378 млрд. Хоча проблеми карантинних обмежень відійшли на останнє місце, вони все ще мають місце бути й оцінюються у $67,4 млрд.

Регіональні відмінності

Ситуація покращувалася по всьому світу, але є регіональні відмінності. Зокрема, в країнах Північної Америки рітейлери змогли скоротити надлишкові запаси на 21,6%, насамперед через усунення хаосу в ланцюжку поставок та підвищення продуктивності систем. Проте збитки від нестачі товарів збільшилися на 17,7%, в основному через різке зростання організованої роздрібної злочинності. Що й зумовило незначне скорочення загального показника витрат лише на 1,6%.

Натомість у країнах Європи та загалом по регіону EMEA, спотворення товарних запасів зменшилося на 10,0% порівняно з 2022 роком. У міру того, як рітейлери пристосовувалися до нових реалій демографічного шоку через мільйони біженців із зон конфліктів, вони почали нормалізувати рівні запасів. Ці цифри також вказують на те, що інвестиції в ІТ-системи цих компаній дають позитивний ефект.

Якщо в попереднє десятиліття Азіатсько-Тихоокеанський регіон показував двозначні цифри збільшення споживання, в основному через зростання середнього класу та зміну структури споживчих витрат. Але після суворого карантину продажі відновлювалися дуже мляво, що дозволило скоротити дефіцит на 4,1% і зменшити надлишки на 25,9%. Збої в ланцюжках поставок та незбалансованість попиту на основні та необов’язкові продукти призвели до деякого врегулювання. Можна сказати, що у час сповільнення економічного росту став стійкішим ланцюжок поставок. І це – гарні новини.

Позитивні зміни

Практично по всьому світу спостерігається покращення в середньому на 8,9%. Одним із ключових напрямів є скорочення надлишкових запасів (на 23,1%). Радикальний шок для світової економіки від російського вторгнення в Україну в 2022 році виявив, що багато рітейлерів, які запаслися товарами для покупок «після пандемії» мали на складах неправильні товари для часів більш жорсткого споживання та вищих цін на енергію. Але їм вдалося досить швидко стати більш ефективними в управлінні рівнем своїх запасів та уникати надмірних запасів у 2023 році. В цьому найбільших успіхів досягли так звані GMS retailers (універмаги, продавці одягу, спорттоварів тощо), які поліпшили показники вирішення проблем із постачальниками (-27,9%) та плануванням закупок (-24%). В цьому їм допомогли технології уніфікованої комерції поряд із удосконаленими рішеннями для прогнозування попиту.

Позитивні результати у країнах Європи, Близького Сходу та Африки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Латинської Америки з покращенням від 3,9% до 4,3% вказують на те, що рітейлери досягають успіхів у забезпеченні доступності товарів для своїх клієнтів без збільшення запасів. Серед ключових рішень є ПО для відстеження запасів з RFID-мітками (дозволяє багато разів перераховувати запаси на рівні магазину замість одного або двох разів на рік) та автоматизоване замовлення за більшою кількістю категорій, що дозволило збільшили продажі на 3- 9%.

Проблемні сфери

Незважаючи на прогрес, порожні полиці залишаються найбільшим компонентом спотворення товарних запасів із витратами у розмірі $707,4 млрд. Окрім крадіжок (+$30 млрд), великою проблемою для ринку Північної Америки є брак досвідчених працівників, які могли б допомогти покупцю, або погане навчання персоналу (+$17,7 млрд). Північна Америка тут лідер, відповідаючи за 80% всіх проблем у цій сфері. Рітейлерам, як і раніше, складно робити більше з меншими витратами.

Також проблеми з ціноутворенням продовжують призводити до втрати продажів. У той час як скрізь відбувається швидке впровадження електронних цінників, брак робочої сили призвів до втрати продажів майже на $84 млрд через невідповідність цін рекламним оголошенням або різні ціни на сайті та в магазині.

Справжні виклики

Зростанню злочинності у Північній Америці, особливо у великих містах Каліфорнії, Орегона, Вашингтона та Нью-Йорка, сприяє той факт, що у деяких із цих міст крадіжки на суму менше $900 не переслідуються належним чином. В результаті власники деяких магазинів втрачають до 10% продажів. Тобто, якщо компанія має в середньому 25% валового прибутку та 5% чистого прибутку на одиницю товару, їй знадобиться 15 додаткових продажів, щоб компенсувати втрачене. Таким чином, блокування товару (наприклад у спеціальних шафах) і втрата покупців через те, що товар не доступний просто так, виходить вигідніше, ніж одна вкрадена одиниця товару. Це вже спричинило перетікання роздрібної торгівлі у більш безпечні місця.

Посилює проблему ситуація, коли клієнт «не може знайти нікого, хто міг би допомогти» знайти потрібний товар. Цей фактор вплинув на погіршення ситуації на 36,3% у Північній Америці ($10,6 млрд) та на 10% у всьому світі ($15,7 млрд). Кількість випадків, коли навіть з допомогою персоналу товар так і не було знайдено, збільшилася на 17,6% у Північній Америці (1,4% по всьому світу, або на $2,1 млрд). Це ситуація, коли допомога доступна, але видимість запасів, надійність системи та навчання співробітників опинилися на низькому рівні.

Враховуючи збільшення вартості праці та брак персоналу, мережі можуть задовольнити потреби споживачів, критично оцінивши доступність робочої сили та систем для оптимізації того, де використовується ця робоча сила, розгортаючи системи та процеси для покращення роботи.

Можливі шляхи вирішення проблем

Можливо, найважливіша частина скорочення спотворень інвентаризації — отримання точних даних і єдиної версії правди. Наприклад, за допомогою мікросервісів побудованих на основі API та технології потокової передачі даних, забезпечити інтеграцію з усіма джерелами запасів, платформами та рішеннями.

Експерти IHL прогнозують, що до 2029 року рітейлери зможуть збільшити свій нинішній валовий прибуток на 25% і більше, використовуючи штучний інтелект. Один із способів — це покращене прогнозування попиту, бо традиційні методи прогнозування часто покладаються на історичні дані та ручний аналіз, які не застраховані від помилок та не можуть фіксувати зміни в поведінці клієнтів у реальному часі. Натомість алгоритми ШІ можуть аналізувати дані про продажі, тенденції поведінки клієнтів, соціальні мережі та зовнішні чинники, такі як погода та суспільні події. Виявляючи закономірності та кореляції, ШІ може генерувати точніші прогнози попиту.

А системи оптимізації запасів з урахуванням штучного інтелекту також можуть допомогти рітейлерам оптимізувати свої ланцюжки поставок, аналізуючи час виконання замовлення, продуктивність постачальників, транспортні витрати та коливання попиту для визначення оптимальних графіків поповнення запасів. Крім того, технології на основі ШІ, такі як комп’ютерний зір та RFID, дозволяють відстежувати та контролювати рівень запасів у режимі реального часу. Алгоритми можуть підвищити точність інвентаризації, виявляючи невідповідності або аномалії, які можуть вказувати на помилки при введенні даних.