Зараз війна: що означає для бізнесу введення воєнного стану в Україні

Суть цього режиму полягає в наданні органам державної влади, місцевого самоврядування й військовому командуванню повноважень, необхідних для запобігання військовій загрозі. З цією метою зазначені органі наділяють тимчасовими можливостями щодо обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Верховна Рада 24 лютого на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну. “За” проголосували 300 народних депутатів. RAU пояснює, що це змінює і як военний стан вплине на український бізнес.

Законом Про правовий режим воєнного стану (№ 389-VIII від 12.05.2015) визначено, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Важливо одразу зазначити, що тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб має бути із зазначенням строку дії цих обмежень. Зараз воєнний стан введено указом президента «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Бізнесу важливо мати на увазі, що в умовах воєнного стану господарська діяльність повинна тривати у звичайному режимі до одержання розпоряджень уповноважених органів влади. Такі розпорядження не обов’язково надійдуть усім, але бути готовим до них варто кожному.

Повний перелік можливих заходів визначено в ст. 8 Закону. Суб’єктам господарювання насамперед необхідно звернути увагу і бути готовими до:

• запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада);
• використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміни режиму їхньої роботи, інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
• примусового відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави;
• запровадження комендантської години (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
• встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
• перевірки документів у осіб, а в разі потреби огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
• заборони мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
• встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
• регулювання роботи постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використання місцевих радіостанцій, телевізійних центрів та друкарень для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; заборона роботи приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
• у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;
• заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
• встановлення особливого режиму у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини;
• вилучення у підприємств, установ і організацій навчальної та бойової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, сильнодіючих хімічних та отруйних речовин;
• заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;
• встановлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
• проведення евакуації населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей;
• відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій без збереження заробітної плати за неналежне виконання ними обов’язків, визначених цим Законом, та накази (розпорядження) про призначення виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій на час дії правового режиму воєнного стану.

Як повідомляє Liga.net, слід проаналізувати всі можливі ризики й визначити, якою мірою кожний із них може торкнутися саме вашого бізнесу:

1. Уточнити, чи має відношення ваш бізнес, навіть опосередковано, до російських компаній;
2. Які моменти вашої діяльності можуть потрапити під поняття “форс-мажор”;
3. Чи може ваш бізнес за необхідності працювати віддалено від місця постійної дислокації;
4. Слід передбачити ризики, пов’язані з блокуванням рахунків.

Не можна відкидати зловживання, що загрожують як бізнесу загалом, так і його власникам зокрема, особливо щодо примусового вилучення й відчуження майна.

Нагадаємо, що воєнний стан в історії України вводили у 2018 році з 26 листопада до 26 грудня в десяти областях: Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській, Сумській, Одеській, Миколаївській та Вінницькій. Рішення ухвалив президент Петро Порошенко після атаки українських військових катерів та захоплення 20 моряків в Азовському морі. Тоді президент пропонував ввести військовий стан на 60 днів, але парламент обмежив дію до 30 днів. Українці майже не відчути наслідків військового стану у 2018-му, права громадян не обмежували. Лише припускалось проведення часткової мобілізації, якщо РФ продовжить агресію.