Жінки в мистецтві: весняні вітрини, створені із залишків тканин брендів Всі. Свої

Жінки в мистецтві: весняні вітрини, створені із залишків тканин брендів Всі. Свої

07.03.2025 11:03
  4564
Оксана Дудка

Всі. Свої презентують оновлені вітрини у ТРЦ Respublika Park, присвячені п’ятьом видатним українським мисткиням. Проєкт об’єднує мистецтво, моду та апсайклінг, привертаючи увагу до жінок, які зробили значний внесок у розвиток культури, проте залишалися недостатньо відомими широкому загалу.

Олександра Екстер, Алла Горська, Любов Панченко, Соня Делоне та Олена Кульчицька – художниці, які працювали на межі мистецтва й текстилю, створюючи сценічні костюми, орнаменти та інтегруючи елементи української культури у свої твори. Натхненна їхньою творчістю, сучасна мисткиня Катерина Беслік у співпраці з командою Всі. Свої створила колажі-оммажі, використовуючи тканини, надані українськими брендами Всі. Свої. “Жінки у мистецтві” не лише вшановує пам’ять видатних мисткинь, а й популяризує апсайклінг як відповідальне ставлення до ресурсів.

Катерина Беслік: мистецтво як діалог минулого і сучасного

Катерина Беслік – fashion-мисткиня, дизайнерка та стилістка, що працює на стику моди та мистецтва. Основним її медіумом є одяг, який з дитинства слугував їй водночас і захистом, і способом самовираження. У своїх роботах вона досліджує дуальність світу: руйнування та творення, життя та смерть, жорстокість і прощення.

В основі її творчого підходу – техніка апсайклінгу, яку вона втілює через текстильні аплікації у мистецтві та перероблений одяг у модній індустрії. Для цього проєкту Катерина переосмислила творчість п’яти українських мисткинь, знаходячи паралелі між їхніми роботами та сучасними техніками. Наприклад, Любов Панченко створювала колажі з обрізків пальтових тканин, Соня Делоне – знакову ковдрочку з клаптиків тканин для свого сина, що перегукується з кубізмом, а Олександра Екстер працювала у стилі кубофутуризму, де форми зводяться до геометричних площин.

Катерина пояснює: “Я обрала саме жінок, які не лише були художницями, а й працювали з одягом: створювали сценічні костюми, розробляли орнаменти вишивок, сміливо експериментували з модою. Їхня творчість поєднувала коди українського мистецтва та модернізм. Яскраві кольори, що є головним акцентом їхніх полотен, стали основою створених колажів. Майже на всіх роботах є образ жінки”.

Проєкт реалізовано за підтримки: Музей Шістдесятництва, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької, Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького, з метою популяризації та коректного висвітлення художньої спадщини.

“Ця ініціатива – це більше, ніж декор магазинів. Це спосіб розповісти історії жінок, які впливали на мистецтво та моду, поєднуючи традицію і модернізм. Ми прагнемо, щоб їхні імена звучали голосніше, а їхній стиль став частиною сучасного культурного коду”, коментує СЕО мережі магазинів Всі. Свої Артем Федосов.

Процес створення вітрин складався з трьох етапів: вибору знакових робіт мисткинь, розробки колажів та їхнього перенесення у текстильній техніці. Для реалізації було зібрано залишки тканин від українських брендів, презентованих у магазинах Всі. Свої, що дозволило не лише підтримати концепцію апсайклінгу, а й символічно об’єднати сучасну українську моду з мистецькою спадщиною. Загалом використано понад 100 метрів тканини у двох магазинах.

Проєкт “Жінки в мистецтві” у вітринах Всі. Свої – це культурний діалог між минулим і сучасним, що привертає увагу до ролі жінок в українському мистецтві та їхнього внеску у світову культуру.

В рамках проєкту команда бренду проведе безкоштовні тематичні зустрічі з культурними експертами, кураторами та митцями, щоб поглибити знання про мистецтво та моду.

Олександра Екстер українська художниця, яка відкрила для Києва стиль кубофутуризму після знайомства з Пікассо та Браком у Парижі. Вона поєднала європейську культуру з українськими традиціями, а її сценографічні експерименти сформували нове бачення театрального мистецтва. Екстер також працювала з одягом, створюючи ескізи костюмів із простих геометричних форм, вважаючи, що мода має бути функціональною та естетичною. Її підхід до кольору й форми залишається актуальним і сьогодні.

Алла Горська – художниця, яка поєднала академічну школу, народне мистецтво та авангард 1920-х. Її мозаїки та вітражі неможливо сплутати: вони емоційні, пронизливі, сповнені потужної енергетики. Горська не лише творила, а й боролася за українську культуру. Вона працювала над сценографією, костюмами, зверталася до спадщини авангардистів першої хвилі. Вона була модницею й сміливо носила штани ще у 1960-х, коли це було викликом суспільним нормам. Її мистецтво та життя – це історія про сміливість і незламність.

Любов Панченко – художниця, дизайнерка одягу, майстриня народного мистецтва. Вона створювала ескізи одягу, декоративний розпис, аплікації з тканини, графіку та живопис, вплітаючи в них українські орнаменти. Її схеми вишивок публікувалися в головному жіночому журналі України, а її візерунки копіювали майстрині по всій країні. Панченко відроджувала традиції, зберігала українську культуру, створювала костюми для хорів і збирала кошти на підтримку політв’язнів. В її творчості – поєднання глибокої національної ідентичності та візуальної виразності.

Олена Кульчицька – художниця, дизайнерка, яка працювала з гравюрою, текстилем, книжковими ілюстраціями, меблями та інтер’єрами. Вона досконало знала українське народне мистецтво, створювала візерунки для тканин, шпалер, орнаментів і моделювала традиційний одяг. Її роботи – це документальне збереження української культури, від архітектури до національних строїв. Наприкінці 1920-х років вона активно друкувала зразки вишивок, проєкти одягу та інтер’єрів у журналі “Нова хата”. Вона багато подорожувала, досліджуючи й відтворюючи традиційний український одяг, а також створила понад 80 ескізів килимів.

Крім мистецької діяльності, Кульчицька мала активну громадянську позицію: вона домагалася звільнення діячів української культури, рятувала від закриття Львівське художнє училище та фінансувала видавничу справу Союзу визволення України.

Соня Делоне – мисткиня, яка винайшла власний стиль у мистецтві – симультанізм, експериментуючи з кольором і формою. Вона зробила революцію в моді, створюючи сукні, шалики, купальники та навіть автомобілі в цьому стилі. Відкривши власні крамниці в Мадриді та Парижі, вона заклала основи авангардної моди. Її яскраві геометричні мотиви надихають дизайнерів і сьогодні, а її експерименти з поєднанням мистецтва й текстилю стали класикою.

Довідка. Respublika Park – супер-регіональний ТРЦ, відкритий у листопаді 2021 року в Києві, загальна площа – 300 000 кв. м. Власник ТРЦ – австрійська компанія Trafin Consulting und Entwicklungs GmbH, що була заснована у Відні у 2013 році та працює у сфері нерухомості. Наразі акціонер Respublika Park успішно представлений на ринках нерухомості Центральної та Східної Європи. Trafin здійснює значні інвестиції в торгові, готельні та житлові комплекси у багатьох країнах та є вагомим учасником інвестиційного сектору української економіки як акціонер ТРЦ Respublika Park.


До останніх новин До популярних новин Підтримати редакцію

Share this news on social networks


Read also

Роман Вельгуш, Альфа Про: Актуальні ключові запити від ритейлу – це прозорість, легкість і енергоефективність

Роман Вельгуш, Альфа Про: Актуальні ключові запити від ритейлу – це прозорість, легкість і енергоефективність

Ритейл нерухомість — це завжди великі об’єми скління, особливі вимоги до прозорості та антивандальності скла, а також...
time icon   
  293