Закриття року: 10 відомих ресторанів, які пішли з ринку у 2025 році

Після кількох років нестабільності український ресторанний бізнес змушений працювати в умовах постійної адаптації та перегляду бізнес-моделей. Утім, не всі заклади змогли витримати ці виклики — 2025 рік позначився закриттям низки відомих ресторанів і кафе, які тривалий час залишалися впізнаваними символами міського дозвілля. 

Ресторан Дуже висока кухня

 23 лютого 2025-го закрився один з найвідоміших ресторанів львівської мережі – Дуже висока кухня під керівництвом шефа Юрія Кошика – оголосив про своє закриття у звичному форматі. Заклад трансформується у два нові проєкти.

Ресторан входив до складу холдингу !FEST і працював на площі Ринок з 2018 року та був першим закладом без меню та офіціантів. Його унікальна концепція передбачала, що кухарі безпосередньо спілкувалися з гостями, дізнаючись про їхні вподобання, і на основі цього готували оригінальні страви з наявних продуктів.

Заклад планують перетворити на два нові проєкти. Це рішення пов’язане з падінням рівня туризму у Львові з часу повномасштабного вторгнення. Загальне зниження купівельної спроможності відвідувачів також унеможливлює досягнення показників відвідуваності, необхідних для ефективної роботи.  

З березня у приміщенні Дуже високої кухні працює оновлений ресторан Дах, який раніше працював сезонно.  

Шеф-кухар Юрко Кошик разом із частиною команди також працюватиме над іншим новим гастрономічним форматом. 

Odesa Food Market

У березні Алекс Купер повідомив про остаточне закриття Odesa Food Market. Минулого року ресторатор шукав нові заклади для відновлення роботи маркету, але цього року повідомив, що на цій локації відкриється новий двоповерховий ресторан. Про це власник повідомив в інтерв’ю Forbes Ukraine. «Ми вирішили будувати інший проєкт, оскільки фудмаркет для Одеси не потрібен як концепція взагалі», – заявив Алекс Купер. 

Сукупні інвестиції у відкриття Odesa Food Market склали близько $300 000–350 000. «По-перше, це рік будівництва та оплати поточних потреб. По-друге, позики. По-третє, як правило, є постоплати вже після відкриття», – пояснює ресторатор.

Odesa Food Market була новою назвою фуд-холу «Городской рынок еды», який був відкритий у 2017 році. Оновлений фуд-хол мав у своєму складі 18 закладів. Він займав площу 970 кв. м у будівлі, збудованій у 1913 році, на місці колишнього кінотеатру ім. Скрипника, що розташовувався на розі вулиць Рішельєвської та Грецької в Одесі. Він міг вмістити до 800 відвідувачів.

Альтруїст

Цього року після майже дев’яти років успішної діяльності зачинилось кафе Альтруїст, що працювало у Києві на вулиці Антоновича, 1. Заклад, відкритий у 2016 році, офіційно припинив свою роботу 12 червня 2025 року. Про закриття кафе напередодні повідомила його засновниця Анна Андрієнко.

За роки роботи Альтруїст сформував репутацію одного з помітних незалежних кафе столиці, поєднуючи кухню з близькосхідними акцентами та послідовну соціальну й екологічну позицію. Меню будувалося навколо простих страв — хумусу, фалафелю, піти, — а сам простір вирізнявся увагою до локальних виробників і сталих практик. У 2021 році заклад пройшов перезапуск, зокрема екологічний ремонт із повторним використанням матеріалів та благодійними ініціативами.

Офіційна причина закриття закладу не була озвучена. Але рішення про припинення роботи Альтруїсту можна розглядати в контексті загальних трансформацій ресторанного ринку, а також через зміну фокусу власниці бізнесу.

Анна Андрієнко переїхала жити до Лондону, де разом з Алексом Купером відкрила ресторан Tatar Bunar у районі Шордич. Новий проєкт, орієнтований на міжнародну аудиторію та сучасну інтерпретацію української кухні, вже встиг отримати увагу британських медіа, зокрема The Guardian.

Urban Space

Громадський ресторан Urban Space 500 у Києві припинив роботу після понад шести років діяльності. Заклад, що працював з грудня 2018 року на вулиці Бориса Грінченка в центрі столиці, фактично завершив роботу 1 січня 2025 року. Про закриття повідомила одна зі співвласниць проєкту Анастасія Леухіна.

Urban Space 500 став першим у Києві громадським рестораном, створеним за принципами соціального підприємництва. До його запуску долучилися 500 містян, які інвестували по 1000 доларів кожен. Бізнес-модель передбачала спрямування 80% прибутку на підтримку міських ініціатив. Проєкт працював за франшизою івано-франківського Urban Space 100 і був реалізований громадською організацією «Інша освіта» спільно з платформою «Тепле місто», а операційним партнером виступав Druzi Cafe & Bar.

Окрім ресторанної функції, Urban Space 500 виконував роль подієвого та дискусійного майданчика для міських спільнот. Простір розміщувався у приміщенні першої половини ХХ століття, яке орендували у Національної суспільної телерадіокомпанії. Інтер’єр складався з кількох залів, названих на честь районів Києва, та був оформлений із використанням меблів з перероблених матеріалів і вторсировини. Кухня працювала у відкритому форматі.

Причини закриття проєкту команда пояснювала передусім фінансовими чинниками. За словами Анастасії Леухіної, ресторан не зміг витримати навантаження через масштаб простору, високі операційні витрати та надто амбітні стартові параметри. Додатковий вплив на стійкість проєкту мали пандемія COVID-19 та повномасштабна війна, які суттєво ускладнили роботу закладів громадського харчування та соціальних підприємств.

Реберня у Тернополі

У березні 2025 року у Тернополі припинив роботу відомий ресторан Реберня у Тернополі, який став популярним серед містян завдяки фірмовим стравам із відкритого вогню. Заклад належав до мережі ресторанів львівського Холдингу емоцій !FEST і був частиною концептуальної франшизи, яка стартувала у Львові у 2016 році під назвою Реберня Під Арсеналом.

Тернопільська локація працювала за адресою вул. Т. Шевченка, 27а, у центрі міста. Концепція монопродукту — свинячі ребра, які їли руками, без приборів, створювала унікальний гастрономічний досвід і приваблювала постійних гостей. Заклад мав атмосферу, зручну для зустрічей і відпочинку, що забезпечило йому стабільну репутацію серед місцевих гурманів.

У своєму прощальному повідомленні адміністрація закладу подякувала клієнтам: «Щиро дякуємо кожному, хто був з нами протягом цього часу. Разом ми створювали свою особливу історію». Водночас заклад стикався з проблемами: кілька років тому місцеві мешканці скаржилися на шум і забруднення повітря, що супроводжувало роботу ресторану, особливо для будинків на вул. Олени Кульчицької та бульварі Тараса Шевченка. У 2022 році створили спеціальну комісію, яка підтвердила перевищення допустимого рівня шуму при роботі вентиляції.

Закриття ресторану стало наслідком низки факторів, серед яких були помилки у виборі локації та операційні труднощі. Як пояснив співвласник холдингу !FEST Юрій Назарук, для успішної роботи франшизи важливі сильний локальний партнер, вдале приміщення та команда: «Тут щось пішло не так — було допущено багато помилок, тому ресторан довелося закрити. Чи відкриється знову? У цьому форматі — навряд. Але не виключаємо, що Реберня з’явиться у Тернополі з новим партнером і на новому місці».

Ресторан INCH

Ресторан INCH, розташований на вулиці Жилянській у Києві, припинив роботу менш ніж через рік після відкриття. Заклад, запущений у липні 2024 року футболістом Олександром Зінченком та спортивною оглядачкою Владою Зінченко, наприкінці червня 2025 року оголосив про закриття наприкінці червня 2025-го. Після зупинки роботи ресторан був виставлений на продаж за 2,5 млн доларів.

INCH позиціювався як преміальний ресторан-бар для фанатів спорту, що поєднував гастрономію з трансляціями спортивних подій. У просторі встановили плазмовий екран висотою 3,5 метра, а концепція передбачала атмосферу перегляду матчів у поєднанні з авторською кухнею, крафтовим пивом, коктейлями та сервісом високого рівня. Проєкт супроводжувався значними інвестиціями у ремонт, обладнання та команду, включно з відомим шеф-кухарем.

Попри стартову увагу до закладу та публічність власників, INCH не зміг досягти операційної стабільності. За оцінками ресторанних експертів, ключовими чинниками закриття стали невдала локація та концептуальні прорахунки. Приміщення на Жилянській, 59 — підвальне, з обмеженою видимістю, відсутністю зручного паркування та мінімальним пішохідним трафіком — не відповідало запитам преміальної аудиторії. Крім того, близькість до вокзалу та відсутність повноцінного літнього майданчика обмежували потенціал закладу як місця регулярного відвідування.

Експерти також відзначали невідповідність між заявленим преміальним позиціюванням і форматом пивного ресторану. Високий ціновий сегмент, масштабні екрани та нечітко сформульована ідентичність бренду ускладнювали формування сталої аудиторії. За оцінкою фахівців, зірковий статус власників міг забезпечити короткострокову увагу, однак не замінив системної роботи з локацією, концепцією та економікою проєкту.

Менеджмент закладу охарактеризував припинення роботи як «паузу», однак подальша доля проєкту на момент закриття залишалася невизначеною. Для ринку ресторанної нерухомості цей кейс став черговим підтвердженням того, що фундаментальні фактори — місце, формат і цільова аудиторія — залишаються визначальними навіть для зіркових проєктів.

Барсук на Лук’янівці

Ресторан Барсук, що працював на Лук’янівці у Києві за франшизою GastroFamily, припинив діяльність менш ніж за півтора року після відкриття. 

Заклад, який запрацював у січні 2024 року на вулиці Юрія Іллєнка, 6, у липні 2025-го зупинив роботу, а його власники виставили приміщення на продаж на профільних майданчиках із комерційної нерухомості.

Барсук функціонував у фасадному приміщенні площею 106 кв. м із двома залами та літньою терасою площею близько 45 кв. м. Локація вирізнялася високим пішохідним і автомобільним трафіком завдяки близькості до станції метро Лук’янівська, бізнес-центру Лувр, відділень банку та пошти, а також наявністю невеликого паркінгу. Заклад був розрахований приблизно на 50 гостей і додатково мав окрему залу для камерних компаній, пропонував меню у форматі comfort food, коктейлі та сніданки протягом усього дня, а також проводив вечори живої музики.

Попри об’єктивні переваги локації з погляду трафіку та видимості, робота ресторану у цьому районі супроводжувалася суттєвими ризиками. Лук’янівка у 2024–2025 роках неодноразово потрапляла під ракетні та дронові обстріли, зокрема постраждала інфраструктура станції метро та прилеглі торгівельні об’єкти. В умовах підвищеної небезпеки та регулярних перерв у роботі ведення ресторанного бізнесу на цій ділянці міста стало економічно вразливим.

Закриття Барсука можна розглядати як наслідок поєднання несприятливого моменту запуску, підвищених безпекових ризиків і загальної нестабільності ресторанного ринку в умовах війни. Фактичний старт закладу припав на період, коли навіть локації з хорошими комерційними характеристиками втрачали привабливість для споживачів і бізнесу.

Після припинення роботи власник виставив приміщення на продаж за $350 тисяч, що відповідало приблизно $3,3 тисячі за квадратний метр. Попри закриття ресторану, сама нерухомість розглядалася як довгостроковий актив у зоні так званого «неближнього центру», який у мирний час міг би знову стати привабливим для ресторанних або торгівельних проєктів.

Бар Кеди

Бар Кеди, що знаходився на вулиці Басейній поблизу Бессарабської площі, припинив роботу у червні 2025 році, завершивши свою майже шестирічну історію. 

Заклад, що працював із липня 2019 року, оголосив про закриття на своїх сторінках у соціальних мережах. Після припинення діяльності бізнес було виставлено на продаж разом з обладнанням та ліцензіями.

Бар Кеди позиціювався як один із найвідоміших крафтових пивних барів у центрі столиці. Формат передбачав широкий вибір пива — до 24 сортів від українських пивоварень, авторську кухню з фудпейрингом, дегустаційну кімнату, літню терасу та додаткові розважальні елементи. Заклад також слугував майданчиком для тематичних подій і зустрічей із пивоварами, що забезпечувало йому стабільну аудиторію протягом перших років роботи.

Основною причиною закриття власник бару Денис Жаткін називав зміну поведінки гостей і поступову втрату постійної аудиторії. За його оцінкою, частина клієнтів більше не проживала у Києві або рідше відвідувала центр міста, а споживання алкогольних напоїв, зокрема пива, змістилося ближче до житлових районів. У таких умовах центральні локації виявилися менш придатними для вечірніх барних форматів, поступаючись денним концепціям — кав’ярням і пекарням.

Додатковим фактором стала загальна трансформація міського споживання у воєнний період, коли відвідувачі надавали перевагу закладам поруч із місцем проживання. Попри впізнаваність бренду та сформовану спільноту, бар не зміг компенсувати зниження трафіку в центральній частині міста.

Після закриття київської локації власник виставив Кеди на продаж за $150 тисяч, включно з інфраструктурою, терасою та системою розливу пива. Водночас проєкт не був повністю згорнутий: бар у Дніпрі, що працював із 2017 року, продовжив діяльність.

Кафе Зустріч

У вересні зачинилось кафе Зустріч біля Бесарабського ринку. Прощальні вечірки з бургерами та коктейлями відбулися 27 та 28 вересня. У закладі повідомили, що ця локація більше не відкриватиметься.

«Причини закриття пов’язані з організаційними та стратегічними факторами, які завадили закладу розвиватися так, як ми планували. Проте для нас це не кінець, а старт нового етапу», – пояснили у закладі.

Кафе Зустріч відкрили у 2023 році власники Mimosa Brooklyn Pizza Ігор Сухомлин та Валерій Гальперін. Раніше в цьому приміщенні працювали заклади Mimosa Burger та Bro Market.

Ресторан Смородина на Русанівці

У червні на Русановській набережній, 7 у Києві закрився ресторан Смородина, який працював у парковій зоні поблизу Дніпра. Простір двоповерхової будівлі з панорамними вікнами був відомий своєю м’ясною кухнею: основний акцент у меню робили на стравах, приготованих на мангалі та в хоспері, а також пропонували широкий асортимент популярних європейських та світових страв. 

Ресторан Смородина відкрився у 2012 році, де поєднали атмосферу паркової зони з ресторанним сервісом і відкритою кухнею. Ініціатори проєкту прагнули створити заклад, який був би комфортним для родинного відпочинку та святкувань, із можливістю спостерігати за приготуванням страв і насолоджуватися приготованим на грилі м’ясом у поєднанні з іншими позиціями меню. 

За час роботи ресторан здобув популярність серед киян і гостей столиці завдяки своїй локації в зеленій зоні біля води, відкритій кухні та різноманітному меню. Основні кухонні акценти включали стейки, кебаби, шашлики та інші страви, приготовані на відкритому вогні, а також салати, закуски й десерти, що відповідали гастрономічним очікуванням широкої аудиторії.

На початку червня 2025 року ресторан «Смородина» закрив свою діяльність. Офіційних заяв щодо причин завершення роботи публічно не озвучували.