Кінець епохи: що буде з мережею АЗС Авіас

Антимонопольний комітет (АМКУ) відхилив вже дві поспіль заяви на концентрацію активів. Одночасно з цим поступово занепадають і зачиняються інші станції мережі Авіас, що не були передані в управління державним структурам. Враховуючи стан справ на ринку, до кінця зими мережі може прийти кінець, вважають експерти.

Чи можна врятувати ще живу інфраструктуру колишнього паливного гіганта? 

Від чверті ринку до пограбованих заправок. Чому занепадає паливна імперія групи Приват

До великої війни найрозповсюдженішою в Україні мережею із роздрібної торгівлі паливом були АЗС об’єднання брендів, які на ринку було заведено називати групою Приват. 1625 станцій (близько 25% ринку), більшість з яких працювали під назвами Авіас, ANP та Укрнафта, реалізовували паливо виробництва Кременчуцького нафтопереробного заводу (НПЗ).

Згідно з висновком АМКУ, зробленим у 2021 році, всі заправки величезної мережі продавали пальне ексклюзивної марки Укртатнафти (власник НПЗ) Keropur ENERGY за однаковими цінами. Окрім цього центрального елементу паливного гіганта, заправки об’єднувала система безготівкового розрахунку паливними картами Авіас.

Але після націоналізації у 2022 році Укртатнафти, нафтовидобувної Укрнафти та мережі однойменних АЗС (535 станцій) “приватівська” паливна імперія почала розпадатися. В умовах загального падіння попиту на паливо і без нафтопереробного заводу, який раніше забезпечував мережі найнижчі на ринку ціни, продажі АЗС Приват у 2022 році впали на 40% від довоєнного рівня, оцінювали тоді експерти.

Перехід до продажів імпортного палива дався мережі непросто. Через складнощі із пошуком іноземного ресурсу на початку 2023 року ціни на станціях колишнього дискаунтера були одними з найвищих на ринку. Згодом вартість палива стала потроху падати, звертали увагу експерти.

Після втрати конкурентної переваги у вигляді низьких цін критичною проблемою стала слабкість інфраструктури на АЗС. На багатьох станціях мережі немає навіть магазинів.

Проблеми оператора додатково загострюються через збільшення податкових витрат. У листопаді Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким паливний роздріб має сплачувати 60 000 грн авансового внеску податку на прибуток за кожну АЗС. Норма негативно відобразилась навіть на діяльності лідерів ринку, які можуть ухвалити рішення про закриття чи консервацію малоефективних точок, висловлювали думку експерти.

На приватівських АЗС ще до набрання чинності законом почалися перебої із реалізацією палива. Як зауважував у жовтні директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, клієнти Авіас неодноразово скаржилися на припинення продажів пального. Серед можливих причин – нестача обігових коштів. “На ринку розповідали, що “приватівці” декілька разів не могли заплатити за законтрактоване пальне. Також постійно сигналізують про борги по зарплатах персоналу всіх рівнів”, – писав експерт.

У таких обставинах оглядачі й учасники ринку фіксували закриття великої кількості паливних комплексів групи “Приват”. За оцінкою Куюна, станом на жовтень приблизно 150 станцій мережі були закриті як нерентабельні. Через застосунок відображалися 529 станцій, які діють.

“Мережа сильно оптимізувалась. На березень 2024 року там нараховувалось близько 600 станцій, але динаміка дуже погана. За нашою інформацією, на сьогодні залишилось лише близько 200 працюючих заправок”, – розповів головний редактор видання Нафторинок Олександр Сіренко.

Він вважає, що до цього результату Авіас та інші бренди мережі прийшли через нестачу фінансування для доставляння нафтопродуктів на всі точки розгалуженої мережі. Друга причина – збільшення податкового навантаження, яке призвело до закриття нерентабельних станцій.

Що можна зробити із заправками мережі

За оцінкою Льоушкіна, в теорії зі станцій групи Приват, які ще працюють, можна реанімувати близько 100-150 точок. Кошти на це можна було б віднайти через покроковий продаж або здавання в оренду іншої частини станцій.

“Можна з усієї цієї купи АЗС відібрати родзинки та склепати нехай не топгравця, але цілком міцного середнячка. Але чи робитиме це менеджмент без бенефіціара – питання”, – вважає Дмитро Льоушкін.

Окрім вищенаведених станцій, ще раніше мережа втратила 245 заправок брендів Авіас і ANP, які через суди зміг повернути у свою власність ПриватБанк. Фінустанова виставила АЗС на продаж, а у жовтні було повідомлено про переможця тендеру – маловідомого імпортера палива, компанію “Макс енерго ресурс”.

З того часу пройшло три місяці, але учасники досі не можуть забезпечити реалізацію угоди на невелику для розміру активу суму у 695,9 млн грн. АМКУ відхилив дві поспіль заяви ПриватБанку і “Макс енерго ресурс” щодо дозволу на придбання через відсутність потрібних відомостей і документів.

“Причина відхилення заявок, як я зрозумів з публічної інформації, – комітет не побачив у переможця тендеру даних щодо походження коштів. Як вони їх отримали чи хто їм їх надав”, – коментує Олександр Сіренко.

На його думку, якщо повторні заявки також будуть відхилені, то 245 станцій повернуться до ПриватБанку “як непотріб”. Чи зможе Приват знайти іншого покупця на актив, до якого – принаймні публічно – не проявили інтересу ключові гравці ринку під час першого аукціону?

У будь-якому разі для відновлення навіть більш-менш рентабельних заправок знадобляться сотні мільйонів гривень. Ігор Супруненко планував на першому етапі запустити у роботу 55-60 заправок, вклавши у це близько 500 млн грн.

“Заправкам потрібен власник, який міг би займатися цим активом. Зараз багато прикладів, коли проблемні мережі передаються в управління тим, у кого це добре виходить. Напрошується висновок: якщо ми хочемо, щоб цей актив працював, його треба продавати в Укрнафту. Тим більше, що і ПриватБанк, і Укрнафта знаходяться у власності держави”, – вважає Олександр Сіренко.

Нагадаємо, що раніше Укрнафті передали в управління 83 заправні станції мережі Glusco. У листопаді компанія придбала 118 АЗС мережі Shell, що покинула український ринок. Наразі Укрнафта оперує 746 заправними станціями. Держкомпанія стала найбільшим гравцем ринку, замінивши групу “Приват”.