Розмір не головне: чому мінімаркети захоплюють міста України

Минулого року в українському сегменті ритейлу кратно побільшало магазинів формату “біля дому”. Водночас інший великий сегмент ритейлу – гіпермаркети – стагнує. З чим це пов’язано.

Український ритейл "зменшується": мережі магазинів "біля дому" масово відкривають нові точки, збільшують виторг й забирають частину покупців у великих супермаркетів та гіпермаркетів. Парадокс у тому, що "малий формат" розростається навіть тоді, коли "великий" пропонує нижчу ціну: дорога, час і звичка беруть своє. У цій логіці гіпермаркет – це вже не "перший вибір", а "план Б". Чи призведе "мінібум" до зникнення гіпермаркетів з мап українських міст?

Про що говорять цифри

Український роздріб у 2025 році зростає, але це зростання має дві "сторони". Номінально все виглядає оптимістично. Та якщо врахувати, реальна динаміка зростання досить скеромна – близько 2,7%. Тобто ринок не стільки "вибухає", скільки обережно росте з огляду на апетити споживача.

Паралельно триває інша тенденція – концентрація. Левову частку продажів все ще тримають 15 найбільших ритейлерів, які займають 39% ринку. Найцікавіше зараз відбувається в малих форматах. За даними Асоціації ритейлерів України, мінімаркети (площею до 150 квадратних метрів) зростають одразу за трьома показниками: товарообіг, кількість транзакцій і кількість точок.

Якщо порівнювати 2024-й до 2023 року кількість нових магазинів у таких форматах зросла на 19%. А в період серпень 2024 року – серпень 2025 року мінімаркети стали лідерами за кількістю запусків.

Лідер за відкриттями – мережа Сімі. За 2025 рік вона поповнилася 109 магазинами і загалом має вже близько 400 точок. Суббренд відомої мережі Novus "Мі маркет" додав 34 магазини, доріс до 51-ї точки й планує щорічно відкривати по 60-70 магазинів.

Великі формати виглядають "важчими на підйом". Гіпер- та супермаркети площею понад 1500 квадратних метрів розвиваються повільно, що зумовлено дороговартісним запуском і утриманням великих приміщень. Результати за рік різні й не завжди "про зростання".

Причини зростання і стагнації

Причин діаметрально протилежного розвитку форматів продуктового ритейлу декілька, але всі так чи інакше стосуються великої війни. Час в українських містах дедалі частіше вимірюється не хвилинами, а "сигналами" повітряної тривоги. За підрахунками Української ради торговельних центрів, у 2024 році тривоги "з'їли" 11,4% робочого часу ТЦ, а середній вимушений простій через них сягнув 40 робочих днів на рік. Для покупця поїздка в гіпермаркет у віддалені райони іноді обривається тривогою, і швидка закупка стає квестом із повторними маршрутами та очікуванням.

Мінімаркет виграє не полицею чи знижкою, а розташуванням. Магазин "під домом" – це короткий похід, менше часу в дорозі й менше шансів опинитися далеко від укриття.

Другий удар по великих форматах – енергетика. Восени 2025 року відключення повернулися, і частка компаній, для яких перебої з електроенергією стали перешкодою, злетіла із 4% до 19%. За два роки тривоги та перебої зі світлом сформували "природний відбір" на користь форматів, які легше й дешевше зробити автономними. Менші площі простіше живити генератором, підтримувати температуру в холодильниках і забезпечити персоналом.

Крім того, у блекаути магазини з генераторами стали локальною інфраструктурою – не тільки купити хліб, а й підзарядити телефон і перечекати вимкнення. І хоча генераторний кіловат для бізнесу часто у рази дорожчий за мережевий, однак такою є ціна за довіру й стабільність у часи нестабільності. Коли ж відключень немає, цей емоційний зв'язок залишається і людям звичніше звернутися до магазинів "під рукою".

А тепер головне питання: що дорожче – гіпермаркет чи мінімаркет? З точки зору бізнесу, майже завжди гіпермаркет, бо в нього в рази вищі постійні витрати. Навіть якщо ставка оренди за квадрат у ТРЦ нижча, площа робить свою справу. Наприклад, вартість оренди квадратного метра у великих торгових приміщеннях ТЦ Києва коштує $17 на місяць.

Оренда нерухомості під гіпермаркет площею 4000 кв. м за $15 за квадрат коштуватиме $60 000 на місяць (плюс додаткові витрати на охорону, клінінг, енергоспоживання, персонал). Оренда під мінімаркет у житловій забудові у невеликому форматі може становити $18-22 за квадратний метр на місяць, тобто магазин на 120 квадратів обійдеться у $2400 на місяць.

На полиці великий формат часто може дати нижчу ціну завдяки масштабу й промо, але у 2025 році рішення все частіше ухвалюється на підставі розрахунку "повної вартості покупки": дорога, час, ризик перерваної поїздки, плюс те, що середня транзакція за розміром невелика.

За середнього чека у 342 грн економія "на відсотках" у гіпермаркеті не перекриває витрати на поїздку, тож мінімаркет виграє економією часу та мінімізацією зайвих витрат, навіть якщо не завжди виграє "чистим" цінником.

Гіпермаркети помруть?

Виглядає, ніби мінімаркети "відгризають" частку ринку у гіпермаркетів. Дійсно, український ритейл зараз помітно "з'їжджає" в бік магазинів біля дому. Але парадокс у тому, що на "зручних форматах" ринок не тримається – він на них прискорюється. Кістяк обороту й продовольчої інфраструктури все ще формують більші гравці.

Гіпермаркети тим часом адаптуються портфелем і каналами продажів. Показовий кейс – Auchan. Мережа закрила кілька гіпермаркетів у регіонах (Запоріжжя, Кривий Ріг, згодом Чернівці), але це не означало "вихід з міста", бо компанія продовжила онлайн-присутність і паралельно тестує інші формати на кшталт outlet та pick-up. Тобто, ставку роблять на гнучкість.

Логічно припустити, що на горизонті 3-5 років частка малих форматів у транзакціях і щоденних покупках зростатиме, бо саме вони найкраще закривають попит на "швидко й поруч" та найпростіше масштабуються.

Водночас великі супермаркети й гіпермаркети залишаться базовою інфраструктурою для великих закупівель, широкого асортименту та економії на логістиці й закупівлях. Малий формат забирає щоденну звичку, великий – тримає систему.

Джерело - Економічна правда