Рейтинг і антирейтинг інтернет-магазинів України

Союз споживачів України перевірив вітчизняні інтернет-магазини, які продають техніку і електроніку: як онлайн-рітейлери виконують законодавство.

Про це пише портал AIN.ua. RAU публікує скорочену версію дослідження.

В ході контрольних закупівель в 20 найпопулярніших українських інтернет-магазинах волонтери Союзу споживачів України виявили масові порушення: з чеками, поверненнями, доставкою і навіть формою господарювання. За результатами дослідження вони склали рейтинг і антирейтинг інтернет-магазинів України. Експеримент проводився з грудня 2017 року по 31 березня 2018 го. В рамках дослідження перевіряли такі магазини:

• 27.ua
• AKS
• Алло
• Служба сервісу
• Цитрус
• City.com
• Comfy
• Deshevshe.net
• Ельдорадо
• F.ua
• Фокстрот
• ITbox
• Мобіллак
• MOYO
• Repka
• Rozetka.ua
• Skidka.ua
• Stylus
• Телемарт
• ТТТ

Моніторинг складався з чотирьох етапів. Спочатку представники організації закупили в цих магазинах 20 смартфонів. Потім проаналізували розрахункові та супровідні документи, а також маркування на предмет відповідності вимогам чинного законодавства. Далі спробували повернути товар.

За кожним критерієм інтернет-магазинах виставляли оцінки за десятибальною шкалою, на основі яких були складені рейтинг і антирейтинг інтернет-магазинів України (зелений – це добре, жовтий – так собі, а червоний – порушники законодавства України).

У «червоних» інтернет-магазинах СПУ не рекомендує купувати товари, тому що:

• в окремих випадках тут продавали стару техніку під виглядом нової;
• встановити, хто саме веде господарську діяльність, було складно;
• виникали проблеми з поверненням товару.

«В даному сегменті електронної комерції в Україні масово не виконуються вимоги чинного законодавства про видачу фіскального чека та присутня контрабандна продукція», – заявив Олег Цільвік, заступник голови правління ГО «Спілка споживачів України» під час круглого столу в Києві.

Серед вищевказаних інтернет-магазинів вісім – юрособи, сім – ФОП.

Форму господарювання ще п’яти за розрахунковими документами, які видавалися разом з придбаними смартфонами, встановити не вдалося. На їх паперах було зазначено лише назву доменного імені, яке іноді навіть не відповідало сайту, на якому волонтери купували товар.

Всі продавці, які видали фіскальні чеки, були товариствами з обмеженою відповідальністю. Деякі видали замість фіскального чека товарний чек або видаткову накладну (щонайменше, в цих документах був ідентифікований продавець). У той же час, були продавці, які видали псевдо-фіскальний чек. Він був схожий на звичайний фіскальний чек, але це була його імітація, яка вводила в оману споживача щодо розрахункового документа.

Повернення

У 15 магазинах процедура повернення товару пройшла без проблем. А з п’ятьма інтернет-магазинами (Алло, Мобіллак, Телемарт, Служба сервісу, Stylus) виникли серйозні проблеми.

«Нам вдалося повернути придбані смартфони тільки зі скандалами та іноді із залученням преси. Наприклад, інтернет-магазин Алло повертав нам гроші кілька тижнів, а Мобіллак – майже 2,5 місяці», – заявив Цільвік.

Були випадки, коли за розрахунковими документами продавцем був один ФОП, а повертав гроші за тим же рахунком інший. Два магазина надали тільки два дні на тиждень для повернення товару.

В ході дослідження спливли додаткові проблеми, яких волонтери не очікували.

«У Мобіллак відсутні офіс і будь-які контактні дані цього суб’єкту господарювання. На їхньому сайті вказано адресу поштової скриньки та мобільний телефон менеджера. Також в двох інтернет-магазинах було виявлено приховані додаткові витрати на доставку товару. А Мобіллак змусив нас як покупця платити навіть за повернення товару службою доставки», – зазначив спікер.

Узагальнений результат дослідження:

• 65% (13 продавців) порушили вимоги про видачу фіскального чека;
• 20% (5 продавців) не ідентифіковано в розрахунковому документі;
• 40% (8 зразків) не мали відмітки про проходження процедури оцінки відповідності;
• 20% (5 зразків) – вся інформація на упаковці була надрукована іноземною мовою. Це суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», тому дослідники зробили висновок, що це контрабандна техніка;
• 40% (8 зразків) – не мали інструкції по експлуатації на українській мові. У кращому випадку вона була англійською, в гіршому – китайської.

Джерело: AIN.ua

Читайте також –

Інтернет-магазини масово порушують закон про споживче інформування – дослідження