«Не дивіться вгору»: чому рожевий фасад нової Namelaka став головним об'єктом суперечок та чи варто було так ризикувати

6 березня 2026 року в центрі Києва, поблизу станції метро «Олімпійська», відкрилася друга кондитерська мережі Namelaka. Попри масштабний успіх на старті, проєкт опинився в епіцентрі запеклих дискусій через радикальне візуальне рішення - рожевий фасад на базі радянської 16-поверхівки.

Реалізація закладу площею 600 кв. м на вулиці Великій Васильківській почалася ще до повномасштабного вторгнення. Власниці мережі, Марина Гусак та Єлизавета Глотова, були змушені поставити будівництво на паузу після 24 лютого 2022-го, повернувшись до нього лише згодом.

Результат перевершив очікування щодо трафіку. З моменту відкриття під закладом все ще стоять черги. Команда Namelaka інтегрувала ширше меню страв та десертів порівняно з першою локацією. Для гостей у черзі впровадили лояльність у вигляді пригощання ігристим, що лише підігріло інтерес аудиторії.

Історія успіху Namelaka

Історія Namelaka почалася понад 10 років тому зі звичайного замовлення торта: Марина Гусак звернулася до Єлизавети Глотової, яка тоді готувала десерти на кухні у батьківській квартирі. У 2019 році це знайомство трансформувалося у спільний бізнес, а за два роки партнерки відкрили свою першу локацію на Подолі (метро «Тараса Шевченка»).

Дитяча мрія Марини Гусак про кондитерську в рожевих тонах стала ключовим елементом ідентичності мережі. Сьогодні цей впізнаваний стиль супроводжує кожен проєкт Namelaka, створюючи особливу атмосферу для тисяч відвідувачів.

У 2023 році бренд вийшов на ринок ОАЕ, відкривши заклад у Дубаї. Ефективність цієї локації виявилася вражаючою: виторг на квадратний метр там у 1,5 раза вищий, ніж в Україні. Станом на 2024 рік київський заклад щомісяця приймає близько 25 000 гостей, тоді як дубайська кондитерська - близько 15 000.

Попри виклики повномасштабної війни, за останні два роки компанія продемонструвала стрімкий розвиток - її виторг зріс удвічі.

Успіх проєкту підтвердило і професійне визнання: у 2024 році співзасновниця Єлизавета Глотова увійшла до престижного списку «30 до 30» від Forbes Ukraine.

Урбаністичний розкол

Головним каменем спотикання став екстер’єр цегляного будинку 1969 року побудови. Команда бренду традиційно пофарбувала фасад у свій фірмовий колір, що викликало полярні реакції в суспільстві. Частина киян назвала рішення «неповагою до архітектурного обличчя міста», звинувачуючи бренд у надмірній агресивності щодо міського середовища. Соцмережі вибухнули мемами та іронічними дописами, що, за законами віральності, забезпечило закладу колосальне безкоштовне охоплення.

Що кажуть експерти

Питання доречності такої ревіталізації радянської спадщини розділило фахівців. Поки архітектори та модерністи сперечаються про збереження автентичності екстер'єрів, маркетологи вбачають у цьому блискучий кейс створення "Instagram-point", що автоматично конвертує випадкових перехожих у відвідувачів.

Дискусія навколо нової кондитерської вийшла за межі обговорення естетики. Поки підприємці захоплюються сміливістю бренду, юристи нагадують про суворі норми регулювання фасадів у центрі столиці.

Що каже бізнес

Відомі українські підприємиці стали на захист Namelaka, вбачаючи у новому закладі приклад якісного бізнес-підходу. Зокрема, співвласниця G.Bar Сабіна Мусіна відзначила «неймовірну красу в деталях» та любов до справи, що відчувається в кожному куточку простору. А співзасновниця бренду мап Enjoy The Wood Марина Фостенко у Treads підтримала засновників, зауваживши, що замість критики бізнесу, міській владі варто було б звернути увагу на стан будинків, які виглядають занедбаними.

Юридичний бік: штраф або повернення до оригіналу

Незважаючи на візуальний ефект, будівля на Великій Васильківській, 51 знаходиться в межах центрального історичного ареалу Києва. Це накладає на власників певні зобов'язання.

Олександра Федотова, партнерка та керівниця практики нерухомості Ader Haber Law Firm, наголошує, навіть якщо будинок не є пам’яткою архітектури, будь-яка зміна кольору фасаду в історичному ареалі має бути погоджена з КМДА. Відсутність такого дозволу кваліфікується як адміністративне правопорушення. Наслідки порушення: штраф у розмірі від 850 до 1700 грн, а також можливе офіційне зобов'язання повернути фасаду його первісний вигляд.

Як автори проєкту Namelaka пояснюють візуальні рішення

Дискусія навколо нової кондитерської отримала відповідь від розробників проєкту - студії Nemov. Архітектори наголошують, що вибір кольору та стилістики не був випадковим хайпом, а базувався на глибокому аналізі локації.

За словами співзасновника студії Романа Мовляйка, перед початком робіт команда перевірила статус будівлі: вона не має охоронного статусу пам’ятки архітектури чи паспорта фасаду. Більш того, попередні власники вже вносили зміни, які значно віддалили об’єкт від первісного вигляду.

Архітектори орієнтувалися на сусідні будівлі. Зокрема, фасад Театру оперети має рожевий відтінок, що стало додатковим аргументом на користь вибору кольору для Namelaka. Команда свідомо виділила перший поверх, оскільки він є найбільш динамічним і найбільше взаємодіє з пішоходами. Це називають не «відділенням», а вписуванням бренду в архітектурний ландшафт через власну візію.

У проєкті зберегли пропорції віконних імпостів, характерні для класичного стилю сусідніх будинків.

Критику щодо «інфантильності» та порівняння зі стилем «Барбі» архітектори відкидають. Вони стверджують, що джерелом натхнення стала «очищена класика паризьких резиденцій епохи Османа». До того ж, замість пластику та штучного декору використано п’ять видів натурального рожевого мармуру, дерево та латунь.

Метою було створити емоційний, але водночас дорогий і живий простір. Рожевий тут виступає не домінантою, а інструментом для створення атмосфери. «Створення впізнаваного та емоційного комерційного простору - це звична світова практика. Ми не прагнули конфлікту з містом, ми створювали живий простір», - підсумовує Роман Мовляйко.