Місія можлива: зміна підходів до боротьби держави з тіньовим сектором та партнерство з бізнесом

Про головні зміни у державному контролі, нових підходах до перевірок та можливості справжнього партнерства між бізнесом і владою.

В ході XII RAU Summit 2025 на окремій сесії під назвою «Місія: детінізація. Як змінюється контроль і партнерство з бізнесом у 2025–2026 роках» заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа та в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух, розповіли про те, як відбувається зміна філософії перевірок і контрольних функцій держави, скасування штучних перешкод для бізнесу, майбутнє страхування від воєнних ризиків та багато іншого. Модератором сесії виступав керівник напряму Government Relations Retail Association of Ukraine Олексій Француз. RAU представляє ключові тези їх виступів. 

Популяризація «білих схем»

Тема детінізації загалом дуже актуальна для України, особливо зараз, враховуючи підготовку нової програми від МВФ, який разом зі Світловим банком приділяє дуже багато уваги цій темі. Тому держава докладатиме максимум зусиль для створення комфортних умов ведення бізнесу, зокрема, мінімізації часу спілкування з ДПС стосовно ведення податкової звітності, підтвердження сумлінності платника тощо.

Своєю чергою в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України наголошують, що на макрорівні важливо створити правильну структуру економіки, фокусуючись на розвитку саме українського виробництва продуктів з високою доданою вартістю. Бо виробництво в Україні менш тінізоване. Відтак, має бути вигідніше легально виробляти товар, аніж створювати схеми на митниці.

На мікрорівні Україна в діалозі з МВФ пропагує підхід, що для детінізації потрібно не посилювати контроль, а спрощувати адміністрування й створювати стимули для роботи в білу.
Яскравий приклад - національний кешбек як одна з 15 програм підтримки бізнесу в рамках політики «Зроблено в Україні». Це дало поштовх для перетікання споживчого попиту з базарів та ринків в магазини національних мереж – фіксується до 12% збільшення продажів по певних категоріях товарів.

Так само програма «Доступні кредити 5-7-9%» та грантова підтримка переробних підприємств стимулює створювати повністю білий бізнес задля отримання такого фінансування. Наступного року на ці програми підтримки бізнесу заплановано фінансування на рівні поточного року, приблизно 35 млрд грн.

Зміна філософії перевірок

В цьому році вже відбулися певні зміни у філософії проведення податкових перевірок. Так, у сфері аудиту від податківців вимагається логіка в діях і одностайність підходу в однаковій ситуації. Бо найбільше бізнес нарікає саме на різний підхід перевіряючих, в чому вбачає сприяння нечесній конкуренції.

На виконання рішення РНБО було запроваджено мораторій на фактичні перевірки, що суттєво скоротило їх кількість. Проте й сама ДПС переглянула власні підходи. Наприклад, Податковий кодекс дозволяє на підставі лише однієї заяви про виплату зарплати в конверті проводити фактичну перевірку. Наразі адміністративним рішенням в ДПС визначено, що має бути, як мінімум, три підстави для виходу на фактичну перевірку. В результаті, якщо в липні проходило близько 3600 таких перевірок, то вже зараз – тільки 2200.

Ризик-орієнтований підхід

Виявляти справжніх порушників допомагає ризик-орієнтований підхід, який постійно покращується останні два роки. І з перевіркою навідуються лише до компаній з високим ризиком недотримання податкового законодавства. Бо з 2,79 млн ФОП та близько 250 000 активних платників ПДВ далеко не всі в своїй діяльності можуть застосовувати агресивні схеми мінімізації податкових зобов'язань, і відповідно, – вони точно не повинні бути предметом контролю. Та й фізично перевірити всіх підряд неможливо. Проте, скажімо, підакцизна група товарів знаходиться під повним контролем без будь-яких виключень.

Так само автоматизована система моніторингу критеріїв оцінки ступеня ризику (СМКОР) до ризикових відносить близько 12 000 компаній, яким не реєструють податкові накладні. Що доволі небагато порівняно із чвертю мільйона платників ПДВ. Але постійно створюються нові платники для участі в схемах, адже є поки що попит на такі послуги оптимізації податкових зобов’язань. Причини, що його створюють, також ретельно вивчаються урядом.

Нові інструменти контролю і попередження порушень

Варто відзначити новий інструмент - чат-бот «TAX control», створений для швидкого та зручного повідомлення про порушення у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг.

Додатково запровадили сервісну функцію офісу податкових консультантів ДПС, що допомагає працювати на випередження, пояснюючи максимально детально бачення та підхід податківців у тих чи інших питаннях.

Другий окремий напрямок – це трудові відносини. В уряді налаштовані на поступове «відбілювання» ринку праці, а саме змінити критерії трудових відносин, щоб у бізнесу не виникало бажання дробитися на ФОПи заради мінімізації сплати податків із заробітної плати. Зокрема, в ритейлі подібна практика виявлена серед локальних невеликих мереж, які конкурують з національними гравцями.

Тому в Мінекономіки вважають за необхідне відпрацювати саме конкурентні умови роботи на ринку, щоб полегшити вхід нових гравців, демонополізувати ринки й надати економічні стимули бізнесу для розвитку. Щоб, серед іншого, через максимальне спрощення адміністрування загальної системи оподаткування можна було згодом переходити до поступового обмеження застосування спрощеної системи, про що тривають дискусії з МВФ.

Яскравий приклад позитивної трансформації бізнесу – мережа магазинів Аврора, яка починала з продажу дешевих китайських товарів, а зараз більше 50% продажів – це товари українського виробництва. В результаті Аврора стає головним борцем з дешевим імпортом через посилки з китайських маркетплейсів. Завдяки розвитку магазинів Аврора в Румунії цей ритейлер за минулий рік став одним з найбільших експортерів з України.

Трансформація скарг у пропозиції

Додатково в Мінекономіки продовжують покращувати механізм комунікацій під назвою «Пульс». Ця система збирає від підприємців інформацію про існуючі проблеми й наразі там вже нараховується більше 300 000 відгуків. Що в тому числі допомагає оцінити роботу різних органів влади в різних регіонах.

Автор скарги, окрім поганої оцінки, має запропонувати, як це виправити. Тим самим негатив переводиться в конструктивне русло. Скоро це буде оформлено у вигляді публічного dashboard, де кожен охочий зможе побачити, які найбільші проблеми турбують український бізнес.

Наприклад, чимало підприємців просять поновити перевірки своїх конкурентів, які не дотримуються законодавчих норм, торгують контрабандою або товаром невідомого походження тощо. Тому потрібно відшукати баланс, щоб дати змогу бізнесу працювати чесно і не дошкуляти перевірками й водночас не допускати порушень законодавства.

Скажімо, добре спрацювала жовтнева спільна зустріч податківців з продавцями техніки та електроніки стосовно видачі фіскальних чеків при продажу гаджетів. І вже видно перший результат: якщо раніше за місяць фіксували до 40 випадків невидання фіскального чеку, то наразі за два місяці є всього один випадок. І це при зростанні виторгів. Тому в ДПС закликають ритейлерів і не тільки них стати партнерами такого діалогу. 

Плани на 2026 рік

В уряді з нового року планують запустити програму страхування від воєнних ризиків. Так, з 1 січня 2026 року в Україні запрацює новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, який передбачатиме пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах (до 10 млн грн) та часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу по всій території України. Таким чином можна застрахувати актив за 1% (решту компенсує держава), наприклад, логістичні склади чи АТП тощо. Програма є ще однією складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Адмініструватиме її Експортно-кредитне агентство.