Ключова роль: торгівля є одним із лідерів наповнення бюджету 2025 року

Понад третину всіх податків, зборів і платежів до зведеного бюджету України за 2025 рік забезпечили дві галузі – переробна промисловість та торгівля.

Загальна динаміка податкових надходжень за 2025 рік

Згідно з повідомленням Міністерства фінансів України, в 2025 році до загального фонду державного бюджету надійшло 2,66 трлн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Це на 22,6% більше порівняно з 2024 роком, коли сума надходжень складала 2,17 трлн грн.

Серед платежів, що контролюються податковими та митними органами, основні надходження за 12 місяців 2025 року забезпечено за рахунок ПДВ з імпорту (542,4 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (362,9 млрд грн), а також ПДВ із вироблених в Україні товарів (306,5 млрд грн). Разом ці три податки дають майже половину надходжень – 45,5%.

Власне надходження платежів від Державної податкової служби становили майже 1,25 трлн грн, що на 209,3 млрд грн (або 20,2%) більше показника 2024-го. Зокрема, сюди входять також податок на прибуток в розмірі 284,7 млрд грн та акцизний податок 280,9 млрд грн.

Також важливим джерелом доходів залишаються надходження у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 530,4 млрд гривень.

В цілому, за підсумками 2025 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 3,82 трлн грн податків, зборів та інших платежів. Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у 2025 році склали 662,7 млрд грн, з яких 69,6 млрд грн надійшло у грудні.

На початку цього року Державна податкова служба України повідомила, що в 2025 році великі платники податків перерахували до бюджету майже половину всіх надходжень. Так, до зведеного бюджету України надійшло 953,2 млрд грн податків і зборів або 46,5 % від усіх бюджетних надходжень країни, які адмініструє податкова.

Порівняно з 2024 роком надходження від великих платників збільшились на 7,4 % (65,6 млрд грн). Найбільше зростання зафіксовано по ПДФО та військовому збору – на 41,8 млрд грн (+133,2 %), а також зі сплати ПДВ (14,3 млрд грн або на 106,1 %) та акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – +13,5 млрд грн (+112,8 %).

І це попри суттєвий вплив війни на роботу великих підприємств. Руйнування виробничих потужностей, окупація територій, логістичні перебої та дефіцит енергоресурсів призвели до зниження прибутковості та податкових платежів у низці ключових галузей. Як наслідок торік майже 40 % великих платників податків зменшили свої відрахування до бюджету.

Оптова та роздрібна торгівля – один з основних наповнювачів бюджету

За розміром внеску до бюджету різних галузей економіки України підприємства оптової та роздрібної торгівлі займають друге місце після переробної промисловості – 16,6% проти 17,9% відповідно. Саме ці дві галузі, за даними ДПС, забезпечили понад 34 % всіх податкових надходжень до зведеного бюджету. Ще 12,4 % дали державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а також фінансова та страхова діяльність – з часткою 8,4 %.

Найбільше зростання сплати податків у минулому році також зафіксовано у галузі переробної промисловості та торгівлі. Переробна промисловість дала додатково 70,2 млрд грн до аналогічних показників 2024 року або +23,6 %, а торгівля приросла в сплаті податків на 67,6 млрд грн або 24,8 %.
Значну позитивну динаміку по розміру сплачених податків показали також сфера держуправління та оборони (+25,9 %) і сільське, лісове та рибне господарство (+35,8 %).

Один із важливих чинників зростання сплати податків у сфері торгівлі – детінізація ринку техніки та електроніки. Зокрема, за даними податкової служби в 2025 році офіційні виторги зросли на 8,2 млрд грн (+53,4 %), кількість фіскальних чеків – на 1,6 млн (+23,7 %).

Нагадаємо, восени минулого року ДПС разом з очільниками БЕБ Олександром Цивінським та Держфінмоніторингу Філіпом Проніним зустрілися з представниками мереж техніки та електроніки. Вони домовилися з учасниками ринку працювати разом, щоб змінити ситуацію і за словами в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, вже зафіксовано розширення легального сегмента ринку та зростання податкової культури бізнесу.

Зокрема, з 46 000 суб’єктів господарювання з відповідним КВЕД основної діяльності (оптова та роздрібна торгівля побутовою технікою й електронікою) у грудні 2025 року 6200 вже проводили розрахункові операції з використанням РРО/ПРРО. В результаті кількість чеків в останній місяць 2025 року зросла до 8,2 млн штук. Порівняно з вереснем їх стало на 1,6 млн більше (+23,7 %). Середня сума чеку збільшилася на 24 % ­– до 2900 грн й лише за чотири місяці виторги зросли на 53,4 %, що є прямим результатом детінізації ринку.

Аналогічний ефект дала боротьба з тіньовим ринком пального: торік Державна податкова служба застосувала понад 463 млн грн штрафів і припинила дію майже 900 ліцензій. Загалом за 2025 рік в ході проведення більше 6000 фактичних перевірок було виявлено 5349 порушень. З незаконного обігу вилучено пального та обладнання на мільйони гривень. Податкова системно відслідковує діяльність АЗС, використовуючи дані податкової звітності, РРО та інших електронних джерел.

Ключові гравці ритейлу у сплаті податків

Внесок членів RAU у наповненні бюджету теж є чималим. Так, 72 компанії зі 110 опитаних, які є членами RAU, сплатили минулого року 180 575 млрд грн. Відповідно, 45% цієї суми сплатили 22 продовольчі мережі. Ще 36% припадає на шість представників паливного ритейлу, а решта – 19% суми було перераховано до бюджету 44-ма операторами різних сегментів роздрібної торгівлі.

Більшу частину податків сплатили 14 провідних компаній-членів. Серед них мережі АТБ, Ukrnafta, ОККО, WOG, Fozzy Group, Епіцентр, Аврора, Eva, Novus, Comfy, Аптека АНЦ, Varus, Подорожник та Фокстрот.

У сфері паливного ритейлу внесок компанії Ukrnafta за 2025 рік склав 28,6 млрд грн податків і зборів та митних платежів та ще 5 млрд грн дивідендів. А загалом за три роки державного управління на користь держави було перераховано майже 100 млрд грн податків, зборів, митних платежів і дивідендів.

25,6 млрд грн податків заплатила мережа АЗК ОККО. Цей внесок до бюджету у 2025-му був на 4,4 млрд грн, або на 21% більше, ніж було перераховано за 2024 рік. Загалом за чотири роки повномасштабної війни ОККО перерахувала до бюджету близько 70 млрд грн податків і зборів.

Ще один великий гравець – мережа АЗК WOG – сукупно за 12 місяців 2025 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів понад 19,3 млрд грн. Із них понад 2,7 млрд грн — це податки з операційної діяльності (податок на прибуток, внутрішній ПДВ, роздрібний акциз, ПДФО, військовий збір, плата за землю, ЄСВ.) та 16,6 млрд грн — податки при імпорті. Податки на персонал (ЄСВ, ПДФО та військовий збір) за 2025 рік перевищили 2024 рік на понад 35,5% та склали більше 1 млрд грн.

Найбільший FMCG оператор України –торговельна мережа АТБ — протягом 2025-го сплатила податків і зборів на суму 30 млрд грн. Для порівняння: роком раніше цей показник становив 21,78 млрд грн. З них державний бюджет отримав 19,43 млрд грн, до місцевих бюджетів надійшло 7,05 млрд грн, до цільових фондів – 3,52 млрд грн). Річне зростання становить 37,75% - більш ніж 8 млрд грн.

В сегменті торгівлі технікою та електронікою 2025 рік став для команди Comfy роком зміцнення лідерських позицій та переходу в новий масштаб розвитку. За підсумками 2025 року виторг Comfy склав 55,8 млрд грн, що на 17% більше, ніж у 2024 році. Впродовж року компанія сплатила до державного бюджету 2,3 млрд грн податків і зборів.

Компанія Eva теж є одним із найбільших платників податків у галузі – обсяг сплачених податків минулого року склав 5,1 млрд грн. Eva забезпечує робочими місцями понад 14 700 співробітників і створила понад 600 нових робочих місць у 2025 році.

Виторг мережі Аврора за підсумками 2025 року збільшився на третину і в результаті компанія сплатила понад 8,6 млрд грн податків. За цим показником ритейлер увійшов до топ-20 найбільших платників податків України, а також став найбільшим платником податків у Полтавській громаді. У компанії наголошують, що Аврора має одне з найбільших відсоткових податкових навантажень серед українських ритейлерів, що підтверджує системний підхід до прозорого ведення бізнесу. Важливою подією 2025 року також стало отримання статусу АЕО (Авторизований економічний оператор). Цей статус підтверджує, що компанія працює повністю «в білу», дотримуючись усіх митних і податкових вимог та стандартів.

Аптечна мережа АНЦ за минулий рік сплатила до бюджету понад 2,2 млрд грн, практично подвоївши суму, сплачену у 2024-му (1,12 млрд грн). Так само значно збільшила відрахування найбльша мережа аптек Подорожник: її показники зросли до 1,3 млрд грн у 2025 році проти 943 млн у 2024-му.

Зауважимо, 7 квітня Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому проєкт Закону України «Про внесення змін до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо справляння військового збору» (реєстр. № 15110). Закон передбачає продовження сплати військового збору у чинних на сьогодні розмірах протягом трьох років, наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.

Нагадаємо, поточні ставки військового збору становлять:

• для фізичних осіб — 5% (для військовослужбовців та працівників сектору безпеки і оборони — 1,5%);
• для фізичних осіб — підприємців 1-ї, 2-ї та 4-ї груп єдиного податку — 10% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року;
• для платників єдиного податку 3-ї групи (фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, крім е-резидентів) — 1% від доходу.

Військовий збір зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуватиметься на забезпечення потреб Збройних Сил України.