Чотири роки після 24 лютого: як війна змінила український ритейл

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для всієї української економіки. Повномасштабна війна радикально змінила логістику, структуру імпорту та експорту, споживчу поведінку і саму модель роботи бізнесу. За цей час ритейл пройшов шлях від екстреного виживання до системної адаптації: від відновлення магазинів під обстрілами — до масштабних інвестицій в енергонезалежність, цифровізацію та нові формати торгівлі.

Що саме трансформувалося у секторі за ці чотири роки — та з якими результатами сьогодні працює український ринок — прокоментував голова Асоціація ритейлерів України Андрій Жук.

Позитивні фактори: стійкість і відновлення

Попри воєнні ризики, український ритейл продемонстрував високу здатність до адаптації. Більшість торговельних мереж або відновили роботу після пошкоджень і тимчасових зупинок у 2022–23 роках, або релокували свої магазини з окупованих територій до безпечніших регіонів.

Окремим напрямом стали інвестиції в енергонезалежність. Власні системи резервного живлення дозволяють забезпечувати безперебійну роботу навіть під час блекаутів.

Ритейл залишається одним із ключових секторів економіки. Понад 110 компаній-членів RAU забезпечують роботою більш як 450 000 українців. Їхній виторг за І півріччя 2025 року склав 936,6 млрд грн — це на 17% більше, ніж у 2024 році. За 2024 рік сектор сплатив понад 144 млрд грн податків, посідаючи друге місце серед галузей за обсягом податкових надходжень.

Негативні чинники: війна і фінансовий тиск

Разом із тим ринок продовжує працювати в умовах значних викликів. Постійні обстріли та руйнування інфраструктури ускладнюють логістику та постачання. Коливання валютного курсу підвищують витрати на імпортні товари. Скорочення реальних доходів населення стримує зростання внутрішнього попиту.

Дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію залишається одним із найсерйозніших викликів для бізнесу.

Зміни у споживчому попиті

Споживачі стали більш раціональними. Зростає попит на товари повсякденного вжитку та доступні цінові сегменти. Молодші покоління активніше користуються онлайн-торгівлею, а покупці із середнім і нижчим рівнем доходу приділяють більше уваги ціні.

Географія ритейлу: розширення попри війну

Згідно з нашим аналітичним дослідженням-опитуванням, яке було проведене серед 109 членів Асоціації ритейлерів, станом на грудень 2025 року в них працювало вже 24 549 торговельних точок у восьми основних галузях ритейлу. Мова йде про продовольчий і непродовольчий ритейл, аптечну торгівлю, fashion, а також продавців техніки та електроніки, мережі АЗК, магазини з продажу ювелірних виробів та сегмент DIY-мереж.

Для порівняння: довоєнна кількість торговельних точок становила 17 396.

За 12 місяців 2025 року кількість працюючих закладів роздрібної торгівлі збільшилася на 2234 магазини. Водночас було зачинено майже вчетверо меншу кількість – 683 торговельних точок. Відповідно за цей період чистий приріст склав 1551 точок.

Традиційно найбільша кількість магазинів наразі зосереджена в Києві та області – 5911. Дніпро та Дніпропетровська область є другим за масштабом концентрації ритейлу регіоном. Львівщина – на третьому місці за кількістю працюючих магазинів з показником у 2228 торгівельних точок, включаючи 228 нових. Важливо, що за 2025 рік в цьому регіоні закрилося всього 56 закладів торгівлі. В п’ятірку регіонів із найбільшою кількістю магазинів також входять Одеса (1433 точок) та Харків (1254). Варто ще відзначити розвиток ритейлу в Полтавській, Кіровоградській та Івано-Франківській областях, де члени Асоціації ритейлерів України відкрили більше сотні нових торговельних майданчиків.

Мережі продовжують працювати навіть у прифронтових регіонах, забезпечуючи продовольчу безпеку. У деокупованих містах мережі відновлюють роботу впродовж кількох днів.

Український ритейл залишається однією з ключових опор економіки. Попри воєнні виклики, сектор продовжує інвестувати, розширювати присутність і підтримувати зайнятість сотень тисяч українців, демонструючи стійкість у надзвичайно складних умовах.