Прямі поставки: продаж іноземних товарів без українського маркування допомагає швидко задовольняти попит у воєнний час

Прямий імпорт українські рітейлери освоїли давно, а в часи воєнного стану, аби уникнути дефіциту деяких товарів, влада дозволила торгівлю імпортом із маркуванням, відмінним від того, яке передбачено національними вимогами і є звичним споживачу.

Останнім часом на полицях магазинів почала масово з’являтися імпортна продукція без маркування українською мовою. Подекуди це нові бренди, які візуально відрізняються від звичних пакувань. Тому це інколи викликає у споживачів нерозуміння природи походження такого товару та питання: чи сплачені з нього податки. А крайньому випадку – підозри, що це торгівля гуманітарною допомогою, яка мала би роздаватися безкоштовно. RAU розпитала рітейлерів звідки береться такий товар, чи є він безпечним та чи можливі якісь зловживання в цій сфері.

Звична практика

Вітчизняні рітейлери досить давно практикували прямі закупки товару у іноземних виробників. Достатньо, наприклад, згадати «Власний імпорт» від Сільпо. Так само компанія Ашан Україна вела зовнішньоекономічну діяльність і до початку військових дій. Як повідомили у мережі Varus, рійтейлер також багато років займається прямим імпортом товарів та має підписані контракти з понад сотнею закордонних виробників.

«Необхідність в прямому імпорті виникала ще до введення військового стану як чітка диференціація від асортименту інших мереж, отримання унікального асортименту та заробітку без посередників в особі імпортерів та дистриб’юторів», – пояснює директор мереж SPAR та Наш Край Віктор Мольченко. Але зараз додалися іще два фактори:

1) дефіцит товарів деяких категорій та пов’язане з цим зростання цін;

2) припинення виробництва на підприємствах в зоні бойових дій та знищення або пошкодження обладнання в результаті авіа та ракетних ударів російських окупантів.

Сюди ж можна додати й ускладнення логістики, яке інколи змушує шукати альтернативних постачальників. Але в нових умовах далеко не завжди є можливість швидко організувати друк інформації українською мовою на пакуванні, як того вимагає діюче законодавство, в тому числі з прав захисту споживачів.

За законами воєнного часу

Частина імпортних виробників давно присутні на нашому ринку, тому маркують власну упаковку згідно з законодавством української мовою. Але частина постачальників не мають на упаковці інформації українською, тому треба або замовити нову упаковку, або зробити на товар спеціальні наклейки українською. Це ж стосується і тих, хто не планував постачання в Україну, проте може відвантажити дефіцитний товар для закриття негайних потреб українців. Перш за все мова йде про продукти харчування та засоби гігієни, а також інші товари повсякденного споживання.

«Потрібно витратити 2-3 тижні часу на наклейки і до двох місяців – на нову упаковку. І весь цей час гроші рітейлера «заморожені» в товарі, а сам товар відсутній на полиці. Також стікерування — це додаткові витрати, які складають приблизно 5-7% від вартості товару», – розповідають у мережі Varus.

Тому з початком відкритого вторгнення росії на нашу країну, коли склався певний дефіцит деяких продуктів, Кабмін спростив маркування імпортної продукції. Згідно з постановою Кабінету міністрів № 234 від 09.03.2022 року “Про заходи щодо забезпечення в умовах воєнного стану безперебійного постачання імпортованих харчових продуктів та кормів” тепер не треба друкувати та наклеювати окремі наліпки на кожну одиницю товару. Достатньо розмістити інформацію на полиці поруч із товаром.

Це рішення значно покращило ситуацію з постачанням в Україну споживчих товарів.

Так, у перші тижні війни компанія Ашан Україна терміново підписала контракти з трьома країнами присутності Ашан для імпорту товарів, які на даний момент неможливо закупити в Україні. «Це – Польща, Румунія та Угорщина. Європейські та українська команди Ашан працюють разом, ведуть перемовини із європейськими постачальниками, аби ті виготовили продукцію збільшеними об‘ємами, щоб покрити потреби України», – підкреслюють представники компанії.

Що везуть

Здебільшого рітейлери орієнтовані на ввезення товарів із так званого «гуманітарного списку». Так, в Ашан Україна уже з’явилися імпортні товари швидкого приготування, рис, макарони, вівсяні пластівці, гігієнічні засоби, товари для тварин, дріжджі з Польщі, Угорщини та Румунії. На полицях магазинів є паштети та м‘ясні консерви з Чехії. Також очікується поставка м’ясних та рибних консервів з інших країн Європи.

«Потреба у цих товарах зараз одна із найбільших. Вона не покрита ані для населення, ані для військових. Нині компанія оформляє необхідну документацію і найближчим часом завезе велику партію консервів із ЄС. Нам важко сказати, чи користуються вони таким самим попитом, як і українські товари, адже в багатьох випадках імпортовані товари – єдині в цій категорії на полицях магазину», – пояснюють в мережі.

Всі імпортні товари в магазинах позначені табличками із написами “Імпортовано для покупців Auchan Україна”. Вони без спеціального маркування, що наразі дозволяє постанова Кабінету міністрів №234.

За словами Віктора Мольченко, у воєнний час вже є досвід постачання товарів з асортименту SPAR International лінійки «SPAR N1»: «Це кондитерські вироби, паперові засоби гігієни, чай, кава та макаронні вироби з Литви, наразі чекаємо надходження вже стандартного для наших супермаркетів асортименту SPAR International з центрального хабу в Нідерландах. Попит на ці товари вже вивчений і достатньо сталий». На жаль, у європейських партнерів виникають затримки в часі для отримання необхідних фіто та ветеринарних сертифікатів для спрощеного оформлення виробів з круп та м’ясних і рибних консервів. Але є надія, що цей шлях вони пройдуть і покупці побачать цей європейський товар на полицях.

Відповідність стандартам

В мережі магазинів Varus кажуть, що нові товари не впливають на попит – клієнт так само купує товар з українським текстом, так і товар без нього безпосередньо на пакуванні. Тим паче, що склад товару не відрізняється, на споживчі якості наявність чи відсутність маркування не впливає.

Є загальноєвропейські стандарти якості HACCP, ISO, локальні стандарти якості країн-виробників, яких дотримуються і які відповідають вимогам українських стандартів. «Всі товари у Varus відповідають вказаним стандартам безвідносно того марковані вони чи ні. Змінилася лише вимога до маркування», – пояснили в мережі.

Так само це стосується і тютюнових виробів, які Верховна Рада 15 березня дозволила тимчасово імпортувати з Європи. Зокрема, дозволено імпорт та продаж сигарет маркованих відповідно до вимог ЄС. Відповідно до цього рішення, як зазначають у компанії Філіп Морріс в Україні, будуть тимчасово імпортувати тютюнові вироби в упаковці з країн Євросоюзу. При цьому вся імпортована продукція буде мати українські марки акцизного податку, а також міститиме надруковану максимальну роздрібну ціну та дату виробництва.

«Це надзвичайний захід, ми сподіваємося, що зможемо відновити виробництво в Україні, як тільки це буде безпечним для наших працівників. Ми прагнемо забезпечити уряд необхідними податковими надходженнями від імпорту продукції, з якої сплачуватимуться відповідні податки та мита», – сказав генеральний директор Філіп Морріс в Україні Максим Барабаш. Нагадаємо, через військові дії в Україні виробничий центр Філіп Морріс у Харківській області тимчасово припинив роботу, а ланцюги постачання були порушені.

Гуманітаркою та контрабандою не торгують

Стосовно побоювань окремих споживачів, що товари на полицях магазинів з іноземним маркуванням можуть бути контрабандою чи гуманітарною допомогою, рітейлери кажуть, що це повністю неможливо у системному бізнесі.

«У разі, якщо у наших гостей виникає сумнів, або просто бажання з’ясувати походження любої одиниці товару, ми надаємо повну інформацію», – каже Віктор Мольченко. За його словами, в мережах SPAR та Наш Край  розробили і розповсюдити по супермаркетам каталоги з перекладом та фото товарів. Також біля кожного з таких товарів розмістили QR-коди, за допомогою яких покупець може ознайомитись з інформацією про товар. При бажанні можна запитати в торговій точці документи про постачання (товарно-транспортні документи) та необхідні фіто/санітарні документи, якщо цей товар вимагає їх наявності.

«Склад або споживчі якості товарів можуть відрізнятись. Контролюючі органи на етапі митного оформлення можуть заборонити ввезення товарів на митну територію, якщо товар не відповідає характеристикам чи вимогам до товару», – пояснюють в Ашан. Так, для продуктів харчування може здійснюватися вибірковий контроль Держпродспоживслужби, на товари продовольчої групи видаються сертифікати якості від виробника або експортера для простежуваності. На непродовольчі товари видається висновок СЕС і декларації про відповідність (електроприлади, засоби індивідуального захисту, іграшки). Власне цей контроль ніхто не відміняв.

Тому на кожну партію товару є відповідні «прихідні» документи (ВМД і пакет супроводжуючих документів). Їх рітейлери готові пред’являти за вимогою контролюючих органів.

Коли виробник не вказує інформацію на пакуванні товару українською мовою, в мережі Varus вимагають від нього інформацію, яку мають надати покупцю: склад, енергетична цінність, строки придатності, умови зберігання, спосіб приготування, інформація щодо виробника та імпортера.

«По кожному такому товару ми формуємо файл з інформацією для роздруківки та розміщенню в місці продажу товару в супермаркеті. Клієнт також може попросити декларацію виробника – це офіційний документ. У Varus також є всі митні декларації, які можуть перевірити контролюючі органи», – пояснюють в компанії.

Та додають, що жоден великий рітейлер не візьме на себе ризик втрати репутації через продаж гуманітарної допомоги під виглядом звичайних товарів. Бо всі товари в супермаркеті обліковуються по прозорим схемам, продати гуманітарну допомогу непомітно для контролюючих органів неможливо. До того ж, як правило, гуманітарна допомога  позначається тими, хто її надає стікерами “не для продажу” та іншими подібними попередженнями.

Читайте також –

Вікторія Луценко, Ашан Україна: Європейські та українська команди Ашан працюють разом, щоб покрити потреби України