Made in Ukraine: попит на все українське. Пʼять глобальних трендів у рітейлі

Зменшення ризиків для клієнтів

Якщо в Україні тема пандемії коронавірусу Covid-19 ослабла на фоні великої війни, то в Євросоюзі вона досі актуальна. Роздрібна торгівля продовжує працювати над зменшенням ризиків для клієнтів. Ринок сконцентрований на рішеннях, які обмежують участь людини в процесах і перекладають їхні функції на машинне обладнання. Таким чином рітейлери також прагнуть знизити витрати на дорогу людську працю.

У торгівлі активно використовують каси самообслуговування, поштомати для омніканальних продажів, тестують автономні магазини без кас та продавців. Особливо далеко тут зайшов фуд-рітейл, де покупцю не потрібні консультації.

Автоматизація під час воєнного стану стає ще більш актуальною. В умовах турбулентності зменшення ризиків для бізнесу залежить від налагоджених процесів та чітких алгоритмів, які зменшують вплив людини на результат. У бізнес-управлінні це сучасні ERP-системи на зразок SAP та Oracle Microsoft Dynamics. З цією реальністю бізнесу в Україні доведеться жити і після війни. Без автоматизації компанії можуть не вижити. Так, це дуже дорого.

Вартість впровадження таких автоматизованих систем залежно від масштабів компанії може варіюватися від 100 000 до мільйонів доларів, проте це дає гнучкість в управлінні та можливості оптимізації штату на різних ланках.

Ще до великої війни Епіцентр інвестував мільярди в автоматизацію. Для підтримки омніканальної системи в Калинівці під Києвом компанія збудувала логістичний центр з автоматизованою системою обробки та сортування товарів. Добова пропускна спроможність системи становить 40 000 онлайн-замовлень та 2000 куб. м товару для офлайн-бізнесу. Інвестиції в проект сягнули близько $40 млн. Крім того, на базі діючих логістичних потужностей компанії почалася розбудова автоматизованих фулфілмент-центрів. Зараз це допомагає нам пережити виклики воєнного часу, ресурсної кризи і дає можливість більш глибоко контролювати всі ланки процесів.

Запит на lifestyle space

Поки українці адаптувалися до життя в умовах блекаутів і повітряних тривог, у світі торгової нерухомості зростав запит на lifestyle-space – колаборацію простору для купівлі товарів, дозвілля, відпочинку, навчання і роботи. Більше простору, комфортне зонування та можливість задовольнити всі свої потреби.

Людиноцентричність у плануванні об’єктів – тема №1 для інвесторів. Рітейлери борються за те, аби надавати споживачу більше корисного простору. Ця модель показала свою цінність і для людей, і для бізнесу в найжорстокіших умовах, які лише може собі уявити сучасний світ: в умовах війни. Під час блекаутів рітейл став невід’ємною частиною виживання населення.

Яскравий дизайн, який створює особливий досвід та позитивні емоції

Міжнародні рітейлери в боротьбі за клієнта дедалі частіше змушені змінювати свої формати, надаючи перевагу яскравим та оригінальним дизайнам, які створюють особливий досвід та позитивні емоції. Через суттєве зменшення кількості населення в Україні боротьба за клієнта посилиться.

Україна ще до великої війни демонструвала не менш прогресивні підходи в проектуванні та оформленні торгових площ, ніж у Євросоюзі. Зараз це можуть підтвердити мільйони українців, що виїхали за кордон. Українці за менталітетом звикли приділяти увагу деталям і мають особливе ставлення до естетики.

Свідоме споживання та зменшення впливу на навколишнє середовище

Питання охорони природи для всього цивілізованого світу архіважливе. У період активної фази євроінтеграції для українського бізнесу і держави перехід на більш свідоме споживання та зменшення впливу на навколишнє середовище стане значним викликом: ми повинні відповідати цілям Паризької угоди.

Ставати еко-friendly слід уже зараз. Для цього у світі є багато рішень: матеріали вторинної переробки, альтернативні джерела енергії, системи рекуперації, проєктування сталих споруд з відповідною сертифікацією. Попри складні фінансові умови, мережа Епіцентр у 2023 році впроваджує проект з встановлення сонячних панелей на наших ТЦ. Екологічність та енергетична незалежність тепер не тренд, а необхідність.

Попит на українське