Пластик має піти: як супермаркету зменшити негативний вплив на довкілля

Супермаркети відіграють важливу роль у проблемі забруднення довкілля пластиком. Із загальним оборотом у близько 2,3 трлн грн на рік, вони мають ресурси, щоб діяти та нести відповідальність за товари та упаковку, що потрапляє на ринок з їх полиць, зокрема власного бренду. Що українські рітейлери можуть зробити негайно.

Наше довкілля потопає у відходах. Одна з найбільш шкідливих та помітних форм забруднення навколишнього середовища відходами – це одноразова пластикова упаковка. Забруднення пластиком знищує цілі екосистеми, загострює кліматичну кризу та становить ризики для здоров’я людини. Здавалося б, що ця тема зараз не на часі, проте важливо розуміти, що пластик виготовляється з викопного палива (здебільшого нафти і газу), а отже, він ще й напряму впливає на війну в Україні, адже значна частина цих копалин надходить з російського ринку. Українська громадська організація Zero Waste Society поділилася з RAU, що можна з цим вдіяти українському рітейлу.

Доповідь Break Free From Plastic (BFFP) і Center for International Environmental Law (CIEL) “Зима наближається: Пластик має піти” (“Winter is coming: Plastic has to go”) стверджує, що на виробництво пластику пішло майже 9% кінцевого споживання викопного газу та 8% кінцевого споживання нафти в Євросоюзі у 2020 році. Майже 40% газу і понад 20% нафти ЄС отримував з росії. Таким чином, очевидно, що скоротивши залежність від непотрібної пластикової упаковки, українські виробники та рітейлери можуть зменшити залежність від російської нафти і газу та продемонструвати іншим країнам, як здобути незалежність від ресурсів окремих країн. Однак, попри занепокоєння науковців, громадських організацій і споживачів, кількість пластику на поличках супермаркетів зростає.

Згідно з дослідженням української громадської організації Zero Waste Society “Супермаркет (без) пластику”, супермаркети відіграють важливу роль у проблемі забруднення довкілля пластиком.

“Розташовані на перетині між споживачами та постачальниками, супермаркети та продуктові магазини займають унікальну позицію, яка дозволяє їм очолити перехід від лінійної економіки та суспільства одноразового використання до кругових систем виробництва та споживання, істотно зменшивши свій пластиковий слід і спонукаючи бренди та клієнтів робити те саме”, – говорить голова ГО Zero Waste Society Анастасія Мартиненко.

У ході дослідження були зібрати дані щодо кількості матеріалів одноразового паковання (в тоннах), що була передана компаніями на переробку у 2020 році, та кількості одноразових пакетів і багаторазових сумок, які супермаркети випускають на ринок щороку. Також були отримані дані щодо наявних практик скорочення та повторного використання упаковки, і про окремі ініціативи супермаркетів. Так, компаніями було передано на перероблення в зазначений період наступну кількість вторинної сировини (тонн):

• Сільпо: папір – 19,631, скло – 0,37, метал – 0,1, пластик – 2,436
• Епіцентр: папір – 1,876, скло – 0,12, метал – 1,1, пластик – 0.
• Spar / Наш Край: папір – 104,22, скло – не вказано, метал – не вказано, пластик – 89,56.

Goodwine вказали показник в тоннах тільки за матеріалом папір – 207,560. Додатково, без кількісних показників, зазначено, що впроваджено роздільний збір скла, металу, зменшено використання пластику в офісі (багаторазові бокси для обідів, паперові канцелярські вироби замість пластикових).

Оскільки основним рішенням проблеми забруднення відходами одноразової упаковки є перехід на багаторазову упаковку або повна відмова від неї, одним із завдань було визначення кількості продукції, яка реалізується супермаркетами на вагу. Як виявилося, більшість мереж вже продає велику частину овочів та фруктів на вагу, проте Refill-системи для бакалії та інших груп товарів ще не є поширеною практикою. Крім того, переважна частина мереж не встановила амбітних, визначених в часі та вимірюваних цілей щодо зменшення кількості паковання власної торгової марки та фірмової продукції.

Задля того, щоб зменшити свій екологічний вплив, компанія пропонує:

• підвищити прозорість та регулярно оприлюднювати свій пластиковий слід та амбітні чіткі зобов’язання;
• відмовлятися від зайвого паковання та налагоджувати системи повторного використання і перенаповнення;
• підтримувати прогресивні законодавчі заходи, такі як депозитно-поворотна система.

В країнах ЄС супермаркетам вдалося зменшити свій пластиковий слід, в першу чергу, за рахунок відмови від зайвого паковання (особливо для фруктів та овочів), повторного використання та перенаповнення (англ. Reuse & Refill) і співпраці та чіткої комунікації з постачальниками, виробниками, споживачами та владою.

“Відмова від одноразової пластикової упаковки – це не лише питання збереження довкілля, а і питання геополітичної диктатури, яка призводить до фатальних наслідків. На жаль, вкрай рідко ми проводимо паралелі між викопним паливом та пластиковим пакованням. Коли ми обираємо багаторазові рішення, замість одноразового паковання, ми скорочуємо споживання російської нафти і газу в десятки разів”, – вважає голова Zero Waste Alliance Ukraine Софія Сидоренко.

Читайте також –

Нам тут жити: як українські рітейлери ведуть боротьбу із забрудненням навколишнього середовища